Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
дорівнювати старшій Любці Колессі. Тільки тоді, як Любка була скорше талантом ліричного характеру (Шопен, Моцарт, Ліст), Лідія є представницею більше драматичного напрямку (Бетовен, Шуман, Брамс); хоч і ніжний ліризм їй не чужий. Лідія Артимів дочка Лідії і Модеста Артимових, уроджениця Філядельфії, де провела свої дитячі літа та молодість. Там теж перейшла вона своє шкільне і музичне виховання. Як воно звичайно буває, вже в ранньому дитинстві Діда виявила свої музичні здібності. З трьох років починається її шлях до мистецьких муз лекціями балету; однак по році починає вона вже брати лекції гри на скрипці (батько грає на цьому інструменті). Але потім почав її зацікавлювати фортепіян, і вона почала вчитися грати на цьому інструменті. ”Я лю бл ю грати, я хочу грати, я м уш у грати”. Ліда учащала до Українського музичного інсти туту, як учениця проф. Юрія Оранського. Вписали її батьки до Музичного садочка де її виховницею якийсь час була Галина Мирошниченко-Кузьма з Нью-Йорку. Власне ця вчителька стверджувала, що в Ліди, любов до музики й гри на фортепіяні вияв- ляласьчіткіше, як в інших. Тоді, коли другі діти грали невеличкі вправи тільки, щоб позбутись, Ліда була дійсно зацікавлена грою, а музична вдумливість від- ріжняла її від інших. Далі переходить вона до славетної музичної школи Куртіс інституту, де вчителькою була Фріда Пастор-Берковіц. Проте вирішальний вплив на розвій і поступ її гри та музичної індивідуальности мав відомий піяніст Ґери Ґрафман, якого батьки походили з України. З ним то навчання Ліди тривало понад 10 літ. Крім цього, як вона сама радо признає, дома при музичній праці завжди вважав на неї її батько. Поза лекціями гри на фортепіяні й виконанням шкільних завдань, Ліда знаходила час учащати на музичні концерти від 7-го року життя. Тому і не дивно, що в дитячому піяністичному конкурсі, маючи всього 8 років, вона взяла перше місце і дістала привілей виступити солісткою зі славною філядельфійською симфонічною оркестрою на концерті, вперше 1963 p., а опісля ще і в Робін Гуд Дел 1964 і 1969 pp. Завдяки своїй наполегливій праці Діда кінчила гайскул приспішено в 15, а коледж в 18-літ. Через величезне обтяження працею, вона майже не знала молодечого товариського життя. Однак не має признак, щоб вона за ним аж так дуже сумувала. Не багато підлітків у віці 14-ти літ матимуть снагу і силу волі вставати часто по півночі, о год. 2-ій і вчитись до год. 7-ої вранці та зараз потім іти до школи. А це часто робила Діда в якої моттом життя стало: "Я люблю грати, я хочу грати, я мушу грати”. Це було справжнє п ер а с п е р а ад а с т р а (по колючках до слави). Маючи 22 роки вийшла Ліда заміж за музиколога Дейвида Ґрейсона, якого зустріла на літньому фестивалі в Марборо. Концертування для Ліди не було нічим новим, вона розпочала його дуже вчасно. Воно було тоді постійно пов’язане з приналежністю до школи. Тому, покінчивши школу, треба було думати про самостійний музичний шлях. Треба було пускатись вплав на великі розбурхані води п і а н і с т и ч н о ї кар’є ри. Як і в кожного молодого піяніста, так в Ліди важливе місце зайняли п іа н і с т и ч н і конкурси, де була нагода виявити віртуозну умілість, мистецьку інди відуальність та порівняти власні музичні досяг- неня. Тому Ліда брала участь у трьох молодечих кон курсах: в Шопенівському конкурсі Фундації ім. Кос- цюшка в 1972 p., Левентрі в 1976 р. та в міжнародньому конкурсі Лідс-а, в Лондоні (Англія) в 1978 р. В цих музичних змаганнях вона здобула найвищі місця. Осягаючи мистецькі успіхи і поглиблюючи свою мистецьку індивідуальність, виступала на відомих фестивалях, Марборо, Аспен, Нюпорт, а теж на про славлених концертах ’’Мовстлі Моцарт” (’’Переважно Моцарт”) в Нью-Йорку і Сан Франціско. Однак найважливішими стали її виступи з влас ними, індивідуальними концертами та з симфо нічними чи камерними оркестрами, що з ними концертувала вона на сценах США й інших країн світу. З давніших виступів в Нью-Йорку годилося б згадати її самостійні концерти в Метрополітально- му музеї і в залі Кавфман гол, у січні 1979 р. З того концерту одержала вона дуже добру рецензію в "Нью -Йорк Таймс-і”, де названо її ’’молодою левицею клявіятури” і "величезним талантом”. Знову газета ’’Дейлі нюз” подала її українське походження. Про цей концерт автор цих рядків помістив був теж дуже похвальну рецензію у ’’Свободі” з лютого того ж року, яка закінчувалась словами: ”3 терпеливістю ждатимемо її виконання української музики”. І цього таки діждалась на концерті-ювілеї Українського музичного інституту у Філядельфії 24- го квітня 1983 p., де Ліда виконала "Другу рапсодію на українську тему" Лисенка. В цьому можна добачати, навіть символічність, що вона виступала з національною музикою саме в рідній, своїй школі. А в унікальному "Концерті української симфонічної музики 1-го квітня 1984 p., в Карнеґі гол, де крім фено менального Людкевичевого”Кавказу”, громада мала насолоду пережити окрилену гру Лідії Артимів у ’’Слов’янському фортепіяновому концерті” Б. Лято- шинського, досконало виконаному. Знову 11-го лис топада 1984 p., за старанням Українського Музею в Нью-Йорку мали ми нагоду подивляти її піяністич- не мистецтво в Талі гол на концерті заплянованому, Закінчення на ст. 29 НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ— КВІТЕНЬ 1985 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
