Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Але з туги за рідною землею повернувся до Чер нівців і в 1852 р. змушений своїм батьком, вступив до війська, де втратив 10 років свого молодого життя. У війську, хоч сам став старшиною, обороняв покрив джених і тут (до речі в Італії) почав писати україн ською мовою, оспівуючи недолю і кривди звичайно го українського вояка, роблені австрійською вій ськовою владою. Тут у Федьковича зростала і му чила туга за рідним краєм та досада, що українська молодь пропадає за чужі інтереси. В поемі ”Ново- бранчик” поет пише: "...A мусимо гинуть, то будемо гинуть, Але не під лозовиною, в німецькій неволі: За рукський Край загинемо, За руськую волю” Ю. Федькович у Гуцупьському одягу J. Fedkovych in Hutsul costume Будучи у війську, поет одержував час від часу книжки й журнали від своїх друзів і в такий спосіб вперше познайомився з Шевченковим ’’Кобзарем”. Шевченкова творчість зробила на Федьковича вели ке враження. Писав він до приятеля після прочита ного: ’’нема в нас сонця, як Тарас, нема місяця, як Квітка, і нема зіроньки як наша Марковичка” (поет мав на увазі Марка Вовчка). Федькович до тієї міри захопився Шевченком, що деколи прямо наслідував Шевченків стиль. У 1863 р. Федькович покинув ненависний вояць кий однострій і вернувся до Путилова, допомагати Ю. Федькович в молодому віці A youthful J. Fedkovych матері на господарстві. Від того часу він завжди одягався в гуцульський одяг, а також тоді прийняв ім’я Юрій і православну віру і цілковито віддався своєму народові як поет, як громадський діяч і зго дом, як шкільний інспектор. Також став редактором видань ’’Просвіти” і газети "Буковина”. У школах Юрій Федькович вів боротьбу за українську мову і з тією метою складав шкільні підручники, буквар, книжки для молоді і селянських дітей. Він боровся проти москвофільства, як теж проти німецького аси міляційного тиску. У вірші ”В день скону Батька на шого Т. Шевченка” ось як висловлюється поет: ”0, Москво, мати ти всіх лих, О, Москво, ти несита крови, Крови пророків і святих, І праведних святої крови. Вже переповнилася чаша, Уже небесний великий Цар Мсти ангелу подає погар Розсипать над тобою кару!” Або у вірші ’’Страж на Русі": "А білий цар, як злий стоїть Та рад би зжерти цілий світ, Та рад би разом всіх слов’ян Закути у один кайдан”. Кінцеві роки свого життя провів поет у Чернів цях і там помер 11-го січня 1888 р.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
