Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Але з туги за рідною землею повернувся до Чер нівців і в 1852 р. змушений своїм батьком, вступив до війська, де втратив 10 років свого молодого життя. У війську, хоч сам став старшиною, обороняв покрив джених і тут (до речі в Італії) почав писати україн ською мовою, оспівуючи недолю і кривди звичайно го українського вояка, роблені австрійською вій ськовою владою. Тут у Федьковича зростала і му чила туга за рідним краєм та досада, що українська молодь пропадає за чужі інтереси. В поемі ”Ново- бранчик” поет пише: "...A мусимо гинуть, то будемо гинуть, Але не під лозовиною, в німецькій неволі: За рукський Край загинемо, За руськую волю” Ю. Федькович у Гуцупьському одягу J. Fedkovych in Hutsul costume Будучи у війську, поет одержував час від часу книжки й журнали від своїх друзів і в такий спосіб вперше познайомився з Шевченковим ’’Кобзарем”. Шевченкова творчість зробила на Федьковича вели ке враження. Писав він до приятеля після прочита ного: ’’нема в нас сонця, як Тарас, нема місяця, як Квітка, і нема зіроньки як наша Марковичка” (поет мав на увазі Марка Вовчка). Федькович до тієї міри захопився Шевченком, що деколи прямо наслідував Шевченків стиль. У 1863 р. Федькович покинув ненависний вояць кий однострій і вернувся до Путилова, допомагати Ю. Федькович в молодому віці A youthful J. Fedkovych матері на господарстві. Від того часу він завжди одягався в гуцульський одяг, а також тоді прийняв ім’я Юрій і православну віру і цілковито віддався своєму народові як поет, як громадський діяч і зго дом, як шкільний інспектор. Також став редактором видань ’’Просвіти” і газети "Буковина”. У школах Юрій Федькович вів боротьбу за українську мову і з тією метою складав шкільні підручники, буквар, книжки для молоді і селянських дітей. Він боровся проти москвофільства, як теж проти німецького аси міляційного тиску. У вірші ”В день скону Батька на шого Т. Шевченка” ось як висловлюється поет: ”0, Москво, мати ти всіх лих, О, Москво, ти несита крови, Крови пророків і святих, І праведних святої крови. Вже переповнилася чаша, Уже небесний великий Цар Мсти ангелу подає погар Розсипать над тобою кару!” Або у вірші ’’Страж на Русі": "А білий цар, як злий стоїть Та рад би зжерти цілий світ, Та рад би разом всіх слов’ян Закути у один кайдан”. Кінцеві роки свого життя провів поет у Чернів цях і там помер 11-го січня 1888 р.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
