Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Враження з перебування над Чорним морем та в дельті Дунаю Відвідуючи рідних у Румунії, ми — себто я і мій чоловік — мали нагоду побувати й оглянути не лиш її столицю, Букарешт, знаний з передвоєнних часів як Париж Балкану, але й інші цікаві та привабливі місцевості тієї країни. Після короткого побуту в Букарешті проводимо два дні в місті Брашові, розташованому в мальов ничій гірській кітловині, який був осередком німець кого поселення ще в давніх часах і носив назву Кронштат. З Брашова везе нас автобус до останнього етапу нашої подорожі — над Чорне Море, до курортної місцевости, положеної 40 кілометрів на південь від головної пристані Констанци, де затримуємося на шість днів. Покидаючи Брашов, удруге переїздимо південне пасмо чарівних Карпат, які своєю красою так дуже нагадують наші, й мимоволі нам задзвеніла в ухах відома й така зворушлива пісня "Карпати, Карпати, зелені Карпати". Поступово терен обнижу- ється й ми в’їздимо на рівнину, яка простягається аж до Дунаю. Врешті перед нами, дещо втомленими довгою їздою, відкрилося безмежне плесо синьо-сталевої води. Це — Чорне море, пояснює провідник і звук тієї назви якесь дивне, радістю сповнене, почування огортає наші серця. Море те вже бачив і плавав у ньому часто мій чоловік в іншій місцевості, і в нього пов’язані з ним спомини молодих літ. В мене, на вигляд моря, виринула ціла низка рефлексій і думок: це ж те саме море, яке обливає нашу Батьківщину з півдня, історія якої від сивої давнини так тісно пов’я зана з ним. Як близько й одночасно далеко до тієї країни, куди покищо можемо тільки думкою злетіти. І дивно мені: те море зовсім не "чорне”, таким буває тільки в час бурі й негоди. Тоді воно сердиться, і лютує, і піниться, а його грізні хвилі темніють аж стають чорними. Побережжя, забудоване численними готелями, разом з красою моря приваблює туристів. Заїздимо до модерного готелю, а точніше до комплексу трьох готелів, які елегантними терасами й численними сходами так пов’язані з собою, що немає потреби виходити на вулицю, щоб дістатися з одного готелю в другий. З вікна кімнати вигляд на те ж чарівне, море. Кожного дня в пополудневі години перебуваємо на пляжі й купаємось у морі, а пізнє пополуднє й вечори залишаємо на проходи. А є тут куди прохо джуватися! Довженні алеї зі стрункими тополями, парки і прегарні доріжки з кущами різнобарвних троянд тягнуться кілометрами і примушують забути за втому. А ранки? Які тут чудові соняшні ранки! Не знаю точно в котрій годині в тому часі — це був липень — сходить тут сонце, але ще задовго перед п’ятою ранку, надворі ясний день. Вікна з бальконом звер нені до сходу, а сонце своїм яскраво-золотим про мінням пробивається крізь заслону вікон до кімнати і проганяє сон з очей. Небагато помагає накривало, бо "соняшні зайчики” й під нього дістаються й пестливо лоскочуть обличчя, заохочуючи встати з ліжка. Виходжу на балькон з якого видно безкрає море. Яке воно чудове в цю пору! Немов живе сріб ло хвилює ясноголубим відтінком та легко дрібними зморшками зливається в далині на небозводі з такої ж краски ранішнім небом. Перебуваючи над Чорним море, використовуємо рідкісну нагоду побувати й оглянути дельту Дунаю. Поїздка неблизька, тривала цілий день, тому авто буси виїздять уже в шостій годині ранку. Дорога веде мальовничою околицею до міста Тульча, де Дунай розгалужується на три рукави: один пливе зразу на північ, опісля спрямовує свій біг на захід і творить границю між УРСР і Румунією та носить назву Кілія; другий, Суліна, з рівним руслом, куди запливають великі морські кораблі, пливе прямо на схід; третій, який відгалужується недалеко за Туль- чею, пливе в південно-східньому напрямі. Саме тим третім рукавом Дунаю, який носить назву св. Юрія відбувалася наша прогулянка. Дельта Дунаю — це царство мочарів і плавнів, описана ще перед 2500 роками батьком історії, Геро- дотом, це земля, якою проходили армії перського короля Дарія, македонського Олександра Великого, римські леґіони імператора Траяна та полки нашого славного князя Святослава Завойовника, в його походах на Болгарію й Візантію. У Тульчі після коротких оглядин природознав чого музею, в якому познайомлюємося із зразками рослинного і тваринного світу дельти, всідаємо на невеличкий корабель і сімдесят кілометрів пливемо Дунаєм.На наше велике здивування й розчарування ми опинилися на посеред голубих, оспіваних численними поетами й композиторами, хвиль Дунаю, — тієї старовинної і другої щодо величини в Европі ріки, води якої від джерела аж до Чорного моря обливають береги вісьмох країн, а серед кала мутних її вод. Очевидно, краска води залежить від погоди, одначе через надмір опадів, вона не мала того кольору, який ми сподівалися побачити. Широ ченна ріка виповнена по вінця водою. Берегів у на шому розумінні нема, такі вони плоскі й низькі, тільки похилі верби, пні яких майже до половини у воді, та гаї білих тополь визначують береги. Де-не- де на підвищеному терені видніють серед зелені дерев села, з-поміж яких височіють церковні бані з Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
