Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
Не можна забувати, що першим і найважливішим виховником дитини є найближча їй від уродження особа — мама. Вона найкраще її розум іє та слідкує за її фізичним і духовим розвитком. Тому кожна молода мама мусить в першу чергу збудити в собі свідомість своєї приналежности до української спільноти й лю бов до батьківщини своїх прадідів вщепити своїй ди тині вже в заранні її життя. Люблячі бабуні й дідусі є великою допомогою в цій справі, але головним про мотором мусить бути мама, до якої дитина звертаєть ся з безмежним довір’ям. Дитина ще не розуміє, про що гомонить над нею мама, але звуки її голосу залишаються в неї на все життя. Дошкільне виховання у віці чотирьох чи п’ятьох років дитини є надзвичайно важливе. Серед багатьох його засобів дуже важливе місце має казка. Це вона вже пливе з уст матері похиленої над ліжечком дитини у формі колисанки: "Спи мій малесенький, спи мій си нок, — Я розкажу тобі безліч казок”. Ця колисанка час то розказує про котика — воркотика, може тому що він своїм воркотінням присипляє дитину: ”А — а-а кот очок, Заховався в кут очок Ой на кот а воркота На дит ину дрім от а” або знана колисанка, де мандрівник сон радиться тіт ки дрімоти — де заночувати і врешті вони спиняються в теплій хаті коло дитини, яка засипляє. Скільки тепла і спокою передає мама дитині цією казковою коли санкою. Милозвучна мова колисанки, як теж казка в поєднанні з музикою мають великий вплив на душу дитини. Вони дзвенять ще довго в житті вже дорослої людини, наділяючи її дивним спокоєм. За колисковими казками слідують жартівливі каз ки — мініятюри, які дитина своєю першою свідомістю сприймає дуже радо, хочби така як: "Сорока-ворона Д іт ям каш ку варила На порозі студила..." Тут уже перша наука, що кашку треба розділити поміж усіх дітей. Або казочка, що говорить про вогонь у ки- ценому домі, як то курочка й когутик і звірятка спільно помагають киці в біді. Хто з нас не пригадує славних казок Андерсена чи Езопа та незчисленних чужомовних перекладених на українську мову. Ми їх читали, вони цікаві та дальше все актуальні й популярні. Сьогодні в країнах нашого поселення добре ілюстрована чужа казка, — та деякі (коли вибрати) цікаві телевізійні програми для дітей фахово влаштовані — дитину приваблюють, а моло дій мамі облегшують проблему виховання дитини. Очевидно, що ширший казковий репертуар збагачує світогляд дитини, але власне тому що це все наша українська дитина дістає тут що так скажу, ’’автома тично” — їй треба допомогти зблизитися до рідних ка зок. Перекладаючи та пояснюючи згадані чужомовні казки, треба поступово вплітати, щораз більше укра їнських народніх та авторських казок. Тоді і молода мама й дитина довідаються про багатство наших ка зок та їх великі виховні можливості. Це той неоцінений скарб, з якого можна черпати глибокі думки для ре лігійного й національного виховання. Бож в кожній казці є елементи дійсности. Вже в дуже ранньому віці треба звернути увагу дитини на її вчинки, щоб зуміла вона відрізнити добро від зла. І тут які ж допоміжні казки про тварин чи комах — шкідників, або тих що чинять добро. Дитина дістає пояснення, що злі вчинки контролює, навіть коли нікого біля неї немає, — хтось там вгорі — ц еє Бозя, яка за зле карає, а добро нагоро джує. В іншій мініятюрці говориться про пошану до праці: "Два півники, два півники Горох молотили, Д в і курочки чубат енькі Д о млина носили” а зараз, як відповідь, і пристосування в житті: "Я й кімнат у заміт аю З а в ж д и квіти поливаю Ось тарілочку помию І повішу на кілок Мій маленький рушничок. ” І так казка непомітно впливає на поведінку дітей, кристалізує їх характер і спричиняється до розвитку уяви. І коли це все дитина сприймає в своїй рідній українській мові, що змушує її думати і аж ніяк не пере шкоджає їй в майбутньому приймати освіту в іншій мові. Допоміжні елементи для передання казки дитині та поглиблення її уяви є добрі ілюстрації. Дитина, ог лядаючи кольоровий образок, часто сама укладає ма леньку казку. Тоді звичайно не треба її сприймати зі сміхом через помилки в дитячій мові, бо в данім мо менті важливий сам факт мислення, якому можна обе режно надати відповідний напрям. Кожна дитина з природи любить виступати на сцені. Поки ще вона буде мати можливість виявити свій акторський талант у п’єсах для молоді, вона радіє виступами в інсценізованих казках. Крім любови до звірят чи квітів — дитина засвоює собі мову, збагачує її та виправляє. Тут слід згадати такі наші знамениті казки — чи казки-оперети як ’’Коза Дереза”, ’’Пан Коцький”, "Лис Микита” та інші, або колись дуже по пулярна п’єса — казка М. Підгірянки ”В чужім пір’ю”. Хто з нас не пригадує собі виступів в своєму дитинстві в ролі рожі, фіялки чи синички, що зрадила своє рідне гніздо. Яка актуальна ця казка тепер, де діти й молодь відрікаються свого рідного середовища. Перед очима досі стоїть постать вітра в строї гуцула, що приносить чарівний подих верховинських лісів, і під його впли вом синичка-зрадниця повертається додому. Вели ку ролю в казковому світі відіграє ляльковий театр. Цей рід мистецтва, який вживали єгиптяни й китайці вже в дуже давніх часах в релігійних та обрядових ім презах — має найкраще застосування для дітей. Чи це маріонетки, патичкові чи ручні ляльки — звірята, квіти чи птахи, які порушуються й говорять, дитина їх дуже ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ—ЖОВТЕНЬ 1984 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
