Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
НА ВИХОВНІ ТЕМИ При мікрофоні виховна референтка СУА Марта Данилюк; сидять зліва: Ольга Гаєцька, Лідія Кру- шельницька, Ольга Кузьмович, Олена Колодій — членки панелю. Educational workshop. ОЛЬГА ГАЄЦЬКА ПРИЧИНИ ДЕНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ТА РОЛЯ КАЗКИ В ЖИТТІ ДИТИНИ. "Які діти, т акий нарід І така д е р ж а в а Це ж вони наша майбутність І народу слава” (Б. Ф ед чук) Як дуже хочеться нам усім вірити, що наша мо лодь здійснить наші бажання, виконуючи завдання, яке ми на неї накладаємо. Як же важко й до болю при кро ствердити факт, що це не так просто. Фатальні на слідки русифікації на рідних землях — викорінення національної свідомости большевицьким окупантом, де жертвами падають тисячі українських дітей й мо лоді. З другої сторони частина нашої молоді, яка вихована на еміґрації, хоч живе на волі, особливо за останніх двадцять років, дуже швидким темпом дена ціоналізується. Розмовною мовою є мова народу, се ред якого вона живе й, забуваючи мимоволі свою рід ну, відходить від рідних традицій, рідних звичаїв, а що важливе від рідної Церкви й Народу. Вплив сучасного довкілля: упадок моралі, наркотики, алькоголізм, ось ці руїнницькі чинники, що нищуть молоді душі. Коли молодь денаціоналізується, націю чекає сумне май бутнє. Що ж почати? Куди звернутися за поміччю? Три вожні запити батьків, бабунь і дідусів не дістають за спокійливої відповіді. Де ж вона? — У нас самих. Вдармо в дзвін на сполох! Невтомні виховники моло дечих організацій не в силі протидіяти загрозі, що гря де, коли родина — ця найменша, але в аж л и ва складо ва частина громади не почне акції — протидії до зга даних явищ. Треба признати, що деякі молоді матері другого й навіть третього покоління, самі вже виховані на емі грації, прекрасно дають собі раду з вихованням дити ни, користаючи з матеріялів і метод знаних педагогів як Монтессорі чи Берліц і багато інших, при цьому ке- руючися власним материнським інстинктом. На жаль, це тільки вийнятки. Багато батьків без зрозуміння ста виться до виховання дітей. Вони твердять, що вбира ючи, годуючи, лікуючи дитину, як теж забезпечуючи її щоденні потреби грішми, (не контролюючи навіть як дитина їх витрачає) виконують свої обов’язки, зали шаючи світличкам і школам все інше. Наші молоді ма тері дуже часто не здають собі справи з цього, яке ве лике завдання лежить в першу чергу на них, якщо йдеться про виховання дитини. Виховні цілі та засоби, які здійснюють інші народи незавждитотожні нашим. Не забуваймо, що ми в діяспорі безперервно всіми за собами змагаємо до здійснення своїх найвищих ідеа лів. 6 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ—ЖОВТЕНЬ 1984 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top