Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ Ділимося сумною вісткою із член ством СУА, що 13-го березня б.р в Бо фало відійшов у вічність бл.п. проф. Осип Залеський — відомий музиколог і педаґоґ на 92-му році життя. Бл.п. проф. Осип Залеський між двома війнами учителював у галиць ких Гімназіях. Від 1950 року проживав у Бофало із двома донями і тещею (дружина померла ще в 1946 р.) Працював на хліб насушний.так як усі, а у вільному часі трудився для громади: був дириґентом хору, учив у Школі Українознавства і відтак довгі роки був інспектором тих же шкіл. Був основником і співосновником кількох громадських установ у нашому місті. Очолював філію Українського Музич ного Інституту в Бофало. Любив ді твору і молодь; літом радо перебував між пластовою молоддю на оселі ’’Но вий Сокіл” і радів її успіхами. Довгі лі та дописував до діточого журналу "Веселка”. Не один завдячує своє до бре теперішнє становище покійному професорові, що заохочував своїх сту дентів до праці над собою. Це відно силось передовсім до тих юнаків, що в наслідок воєнних подій опинились на чужині без батьківської опіки. Ніко ли не опускав жодної імпрези, що її влаштовували місцеві Відділи СУА. Із всіх скромних заощаджень по дарував 1,000.00 дол. через 49-ий Від. СУА для сиріток і убогих дітей у Бра зілії на закуп одежі чи взуття — кажу чи, що старшим дітям батьки частіше купують що треба, а ті менші мусять обходитись будь чим. Знав це із власного досвіду, бо був п’ятим сином із черги і сиротою. Замість квітів на могилу бл.п. не забутнього професора родина, прия телі і знайомі зложили, крім числен них пожертв на Служби Божі, 1,025.00 дол. на допомогу сиротам і убогій ді творі в Бразілії, та 1,015.00 дол. на по треби Наукового Т-ва ім. Т. Шевченка в Сарселі згідно із його волею. Хай всевідучий Господь нагоро дить покійного вічною радістю у небі, а пам'ять про його добрі діла хай пе реходить із рода в рід. Анна Макух, реф. сусп. опіки 49-го Від. СУА. Ділимося сумною вісткою з член ством СУА, що 6-го липня 1984 року, після тяжкої операції серця, відійшла у вічність на 75-му році свого трудолю бивого життя членка 77-го Відділу СУА в Чікаґо, бл.п. Віра Олександрів на Ткачинська. Покійна народилася 13-го червня 1909 року в заможній родині в Рога- чові, на Волині. Під час революції втратила свого тата, а в скорому часі і старшого брата. В 1925 році вийшла заміж і пере їхала на постійне замешкання до Киє ва. Там пережила страшний голод 1932-33 років, який охопив цілу Укра їну. Не дивлячись на недостатки, до помагала родині, чим тільки могла. В 1935 році закінчила Київську Ме дичну Школу і дістала звання лікпома (фельдшера). Незабаром перекваліфі кувалася на Рентґен-техніка і працю вала в залізничній полікліниці аж до приходу німецької влади. Після корот кої перерви знову продовжує свою працю аж до евакуації — виїзду до Німеччини, де далі працювала за сво їм фахом до 1950 року, коли виїхала до Америки. По приїзді до Чікаґо, не дивлячись на всякі перешкоди і труднощі з мо вою, Покійна влаштувалася на роботу в шпиталі, а вечорами відвідувала кур си англійської мови і одноразово склала іспит та одержала американ ський дипльом рентґен-техніка. За цим фахом працювала в шпиталі Св. Марії в Чікаґо до переходу на пенсію. В 1950 році вступила в парафію Катедрального Собора Св. Володими ра і Сестрицтво Св. кн. Ольги при Со борі, а в 1974 році в 77-ий Відділ СУА, через два роки після його засновання. Останні 15 років свого життя По кійна тяжко хворіла на серце, але не дивлячись на слабий стан здоров’я, сумлінно працювала в Сестрицтві і в 77-му Відділі СУА. Вона була високорелігійна, націо нально свідома, працьовита, жертвен- на, лагідної вдачі людина. Не прой шло жодної імпрези Відділу, щоб вона не допомогла або фізично або матері- яльно і в своєму заповіті щедро обда рувала церкву і 77-ий Відділ СУА. Залишила в глубокому смутку до чку Людмилу Кутову, внука Альфреда Юрія, рідню в Україні та численних друзів і знайомих. Хай американська земля буде їй легкою, а пам’ять про неї вічною! Неля Бриджмен, прес. реф. 24-го травня 1984 р. перестало би тись серце членки Відділу ім. Невідо мої Героїні — бл.п. Вікторії Бузань. 29- го травня, після служби Божої і пана хиди в соборі св. Володимира у Філя- дельфії, родина Покійної, союзянки, друзі проводжали Її тіло на вічний спочинок на цвинтар св. Андрія Пер- возванного у С. Бавнд Бруку. Під час поминальної, трапези го 36 ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ—ЖОВТЕНЬ 1984 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
