Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
БОГДАН КРАВЦІВ КРИВАВИМ ЛИСТОМ... Кривавим листом котить падолист — І серце прагне знов далеких візій, Щоб понад нами знову пронеслись Бої одважні і залізні. Щоби дзвеніли списи і шаблі, Щоб жах вогню будив до дня оселі, Щоб ісходило сонце на землі В вінку шрапнелів. Щоб місто знов під чоботи полкам Коври стелило і стяги шовкові, Щоб в синім небі стяга золота Благословила нашій крові. СВЯТОСЛАВ ГОРДИНСЬКИЙ ЛИСТОПАД Знов під ногами шарудять листки: Вони, мов древнє золото багряне, Нагадують душі забуті рани І ржею зрад тавровані віки. Що ж принесуть майбутнього роки? Пройшли — і ще перейдуть гураґани, Вже їм назустріч простягли каштани Погрозливо безлисті п’ястуки. Блаженні ті, що в мирі в тишу вірять! Вітає їх імлисте надвечір’я У синяві будівель і дерев: Та вмій відчути, як гряде нестримне І жди, аж, тинк обсипуючи, гримне Об мури знов сердитий левій рев! РОМАН КУПЧИНСЬКИЙ ЛИСТОПАД Пожовкле листя, сіре небо. Осінній вітер, листопад, Ох, скільки споминів далеких До нас вертається назад!... Був час і вітряний і зимний, І листя падало на шлях, Та в душах нам світило сонце, І квіти нам цвіли в серцях. О, незабутній Листопаде! Пройдуть літа, пройдуть віки, А Ти стоятимеш над нами, Як тінь Господньої руки. Петро Холодний, мол.: Піхота P. Cholodny, Jr.: Infantry Нотатки з Мистецтва ч. 14, 1974 ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО УКРАЇНСЬКИЙ ЛЕВ Бубнявіючи думки, проростають словами, їх пагіння бринить у завихренні днів. Цілий тиждень ходжу і живу між левами, Недаремно і місто називається Львів. Є міста ренеґати, є просто байстрята, Є леви, що мурликають, ніби коти, Божевільно безглуздо облизують ґрати, Ще й пишаються з власної сліпоти. Але думати про них я сьогодні не хочу, Бо мені трішечки повезло: Я побачив у Львові Шашкевича очі, Кривоносові плечі, Франкове чоло. Сивий Львове! Столице -моєї мрії, Епіцентре моїх радощів і надій, Вибухає душа, я тебе розумію, Але, Львове, хоч трішки мене зрозумій. Я до тебе прийшов із захопленням сина Від степів, де Славута леґенду снує, Щоби серце твоє одчайдушне левине Краплю сили вдихнуло у серце моє. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top