Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
сумою сучасних досягнень у розумінні кольору. Ко льорова скаля Дольницької зовсім сучасна, особли во там, де вона не в’яжеться завданням самого ха рактеру предмету. Вона не дає нам сирі кольори, а оброблює їх до можливої експресії, їй потрібної. Чи то Градації в зелених тонах, чи охрово-сіро-рожеваві ґами — вони підпорядковані законові гармонії ко льорів, доведеного в сучаснім мистецтві до великої чуттєвої вражливости. У них не чуємо математично го декоративного укладу тонів і кольорів як примі ром у Брака, або Кляйна чи Лежера, у яких проблема кольору вирішена статично. Дольницька скоріше йде поруч з Камнендонком, за ліричною ґамою, за масовим ужиттям фарб, в середньому напруженні їх і лагідним прокладенням. А це мистецька свідомість дозрілого майстра. Можливо, що це вплив мистець кого оточення і середовища, де вона перебуває і де пройшла її головна мистецька діяльність і мистець кий вишкіл. У всякім випадку, Дольницька стоїть у сучасному українському мистецтві самостійно. Марія Дольницька — львовянка. Львів, це її ро динне місто. Тут у цім місті, де відвічно сходяться дві культури, де з колиски людина наставлена на боротьбу і захист своїх національних і культурних особливостей, де боротьба за збереження традицій висовується як ніде інде, де всі ці питання особливо дражливі — очевидно, що такі прикмети лишаються і в творчій психіці мистця. Не даремне з Галичини вийшов Бойчук, що заснував найбільше ’’аскетичну” мистецьку школу, найбільше оперту на традиції та найбільше безкомпромісову в окремішності ми стецького характеру. Не даремно і Осінчук обороняє традиції з великим особистим пожертвуванням, ще більше держачись чистоти стилю. Все це нормальне, подиктоване свідомістю мистця і його відповідаль ности за характер нашого мистецтва. Такою є і Дольницька. Більшість її праць нади- хана власне такою свідомістю і відповідальністю, хоч стилістично, очевидно, вони ріжняться від інших наших мистців. Дольницька працює у чужім середо вищі, у чужій мистецькій атмосфері, для чужих спо живачів, а залишилась вона такою, якою покинула свою батьківщину у житті і в своїй мистецькій твор чості. Львів, у Львові дитячі і юнацькі роки, національ не загартування. Пізніше Відень, — вимріяна ми стецька школа. Kunstgewerbeschule. Тут бере Доль ницька малярство у Міллер-Гофмана, емалію у Штарка. Працює у Кокошки — тодішнього новатора, гордости модерного мистецького Відня, глибокого і розумного мистця. Відважна й рішуча, молода, сильна, енергійна, зараз же по школі, їде до Америки. Хоче там, новій американській Україні, новим українським людям енергії і руху віддати свій набуток, уміння й знання мистецтва, бо на своїй батьківщині цього не знай шла. В Америці Дольницька віддається невпинній ми стецькій праці. Працює багато. За 4 роки встигла зробити понад 200 речей. Бере участь у загальних американських виставках, як Minneapolis, Art Insti tute, Cincinati Institute, Minnesota State Fair та інших. В останній дістає 2 нагороди, за рисунковий портрет і емалію. Критика прийняла Дольницьку незвичайно прихильно, присвячуючи їй багато уваги як мистцеві і її екзотичному походженню ’’Ukrainian girl painter”. — Мистецький успіх великий, та українське амери канське оточення було глухе на нього. Воно ще не доросло до зрозуміння мистецтва і його значення, а сама українсько-американська суспільність стоїть у цьому відношенні так низько, що не видала з себе ще не тільки мистців, а й ніякої культурної плеяди. Дольницька вернулася до Відня, де мала вже деякі зв’язки і вигляди на працю. Шість останніх ро ків вона працює у Відні; бере участь у мистецькім житті, виставках, багато виставляє у самій Австрії та Німеччині, Італії, Швейцарії, Швеції, Голяндії, Амери ці, здобуваючи і критику і передові мистецькі євро пейські журнали. Музей у Франкфурті над Майном і Музей у Хемніц закупили речі Дольницької до своїх збірок. Постійно Дольницька виставляє у Відні в ”Neue Galerie”. Частина її речей є в Америці в Нью- Йорку, в Міннеаполіс, частина у Фолькванґ Музеї в Ессені, а частина у віденськім Гаґенбунді. Це вже каже про її великі досягнення і успіхи, про високий рівень її мистецьких творів. У всій своїй діяльності вона залишається українським мистцем — формою і змістом, а високі мистецькі прикмети її речей дали українському мистецтву передового мистця, що боліє його прогалинами і будучністю. Мистецтво, Львів, літо-осінь 1932 р. З уваги на неустійнені умови праці у видаванні жур налу ’’Наше Життя”, мовна редакторка п. Наталя Лі- вицька-Холодна, не маючи на час всього матеріялу, не у всіх статтях поміщених в останніх числах ’’На шого Життя” могла правити мову і відповідати за неї. Просимо вибачення у наших читачів. Редакційна Колеґія ПОДЯКА Високоповажаному Панові Осипові Головацькому дякуємо за його приязну довголітню прислугу в передаванні матеріялів з редакції ’’Нашого Життя” і канцелярії СУА до друкарні. Бажаємо п. Осипові Головацькому і Його Дру жині Юстині здоров’я і вдоволення на новім місці за- мешкання. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
