Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56
Ф. ЛЮ БИНЕЦЬКА У ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ МАТЕРІ Травень — місяць Божої Матері. її статуї і образи прикрашені квітами, в усіх українських церквах уве чорі правляться молебні до Пресвятої Діви, багато вірних беруть участь у них і заносять молитви до Матері Бога, щоб випросила у Нього багато добра для їх найближчих, для тих братів і сестер, що в Україні, для тих, що караються там у тюрмах, на за сланнях, щоб Всевишній зіслав кращу долю Україні. А ось вже й день української матері. Того дня всі наші матері — бабуні носитимуть на грудях корсажі, діти і внуки відвідуватимуть їх дома, приноситимуть їм подарки і складатимуть поба жання. Та тільки в одних ці побажання виплива тимуть із глибини серця, в інших тільки ’’для годиться”. Але ти, мамо своїм серцем відчуватимеш гли бину почувань своїх дітей для тебе. А коли закінчаться ці святкування і ти присядеш увечорі у затишному кутку, тобі насуватимуться думи-роздумування над ’’материним днем”... І тоді стане тобі перед очима і вся картина твого життя... Ти прибула у цю країну ще дитиною, або й наро дилась вже тут: у світі техніки, машини, жадоби матеріяльних дібр, вигоди, розкоші, серед яких не завжди находиться місце для серця... Ось ти бачиш себе вже заміжньою жінкою, але ти ще студенткою університету, а може вже й професіоналісткою, яка слушно бажає користати з своєї професії, щоб не відбитись і від життя і при дбати дещо гроша для відповідного себе влашту вання. А тут народжується дитина, яка потребує не тільки твоєї дбайливої опіки, твого материнського серця, що його нікому заступити. І ти приймаєш децизію: залишаюся зі своєю найлюбішою істотою, доки вона не підросте, доки не піде до школи, а потім прийму частинну працю, щоб побувати з дитиною дома, коли приходитиме зі школи додому. Я говоритиму до неї українською мовою, щоб перші слова воно, немовля, сприймало мовою свого роду, я прикрашу свій дім зразками української культури, щоб око дитини сприймало її неповторну красу, я пеститиму немовля мелодією української пісні, щоб ухо його сприймало звук нашої пісенної традиції... Я посилатиму свою дитину до української школи, щоб вона навчалась нашої, української мови, історії, географії, культури, я посилатиму її до однієї з українських молодіжних організацій, я стимулю ватиму охоту своїх дітей перебувати в українських таборах: виховних, мистецьких, щоб вони якнай більше перебували в українському середовищі... І тепер я з гордістю розказую своїм приятелям, знайомим: мої діти всі говорять по-українському, знають, якого вони роду, вміють розказати про батьківщину своїх предків, а ось ще одна новина: мій найстарший син, студент медицини заручився з українкою, восени плянуємо весілля... Я і мій чоловік багато вложили праці у закріплен ня в наших дітей свідомости свого роду, знання про вітчизну їхніх предків і тепер збираємо... плоди... Але у цей "Материнський день” напевно найдеться ще й інша українська матір. І до неї також приходитимуть її діти і складатимуть їй подарки і побажання, бо такий... тут звичай. А може й зовсім не прийдуть! І ти, мамо, почуватимешся дуже осамітненою — психічно. І тоді з’являться перед твоїми очима минулі дні твого життя. І ти була людиною свого часу, коли почала сприймати довкільний світ. Тільки ти відки нула без решти все те, про що розказували тобі твої батьки, а пішла виключно за гаслом оточуючого тебе довкілля. На початку університетських студій ти вий шла заміж. Ти з своїм подругом задумали якнай швидше купити хату. Ти наполегливо вчилася і так само наполегливо працювала, студії протягува лись... Ти очікувала побільшення родини. Ти твердо постановила після народин продовжувати студії і хоч частинно працювати заробітково. Після приходу на світ дитини спершу тобі пома гала твоя мати заопікуватись немовлям, але згодом твої батьки перенеслись на соняшну Фльоріду, а ти наймала піклувальницю — сусідку. Дитина почи нала говорити англійською мовою, а скоро і ти з чоловіком перейшли на цю мову, щоб, як ви казали, ваш дім був одним. А потім виникла проблема школи. Спершу ви задумували післати свою дитину до української суботньої школи, щоб там навчалася говорити по- українському, але скоро закинули цю думку як невигідну, бо ви мешкали далеко поза містом, бо ви хотіли в суботи мати свій відпочинок, свої розваги. А життя з кожним роком мінялось. Ти закінчила свої студії, твоя дочка вже була у середній школі. Ти і твій чоловік вже мали повне навантаження заробіткове, ще й додаткові години. Ви домовились з поблизьким рестораном відносно харчування. Ваша дочка заходила там обідати після закінчення шкільних годин, а ти і твій чоловік після закінчення своєї праці. Часто траплялось, коли ти ввечорі прийшла додому, твоєї дочки вже дома не було, бо вона мала своє товариство. Не завжди й кінці тижня ви проводили разом. Закінчивши середню школу дочка випрова дилась із дому, мовляв, хоче жити своїм життям... Тепер провідує свій родинний дім часом... приїжджає до тебе і в ’’День матері”, складає пода- рок, побуде короткий час, обміняєтесь новинами дня і... від’їжджає. А в тебе залишається питання: ”А скільки я свого материнського, родинного почуття, родинної спіль- ности, у якій відчувається і спільність нашого на роду, вклала у виховання своєї дитини???” Бо в житті нічого не приходиться задармо!!! 4 ’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ТРАВЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1984 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56 
