Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ 89-ий Відділ СУА в Кергонксоні, Н.Й. ділиться сумною вісткою з член ством СУА, що 7-го березня 1984 р. не сподівано відійшла у вічність бл.п. Ольга з Захарясевичів Баранник. По кійна народилася 1-го листопада 1914 р в родині о. Луки і Антоніни з Свіжевських, в селі Рахиня, пов. Доли на. В короткому часі родина переїхала до Кам’янки Струмилової на Львів щині, де Покійна виростала. Коли їй було 4 роки, о. Захарясе- вича заарештували поляки та вивезли в глиб Польщі, де він пробув до 1922 р. Його звільнили з ув’язнення тільки тому, що він був смертельно хворий, бо вже на Великдень того ж року ро дина цілком осиротіла. Закінчила Інститут СС Василія- нок у Львові, де Гї всі знали як Люсю Захарясевич. Закінчила теж кравецькі курси та коротко працювала в тій ді лянці. Пізніше скінчила телеграфічні курси та працювала телеграфісткою під трьома окупантами. Одначе, в 1942 р. вона відчула, що їй загрожує небез пека на праці, тому вона вирішила вті кати зі Львова на Захід. Думала, що на короткий час, однак, обставини скла лись так, що вона вже ніколи більше не побачила своїх улюблених маму й сестру Галю, заміжню за Юрієм Ли пою. Через 2 роки не затримувалась довго на одному місці. Аж їй пора дили поїхати до Ерфурту в Німеччині, де було велике скупчення українських робітників. Там вона зустрілась з проф. Андрієм Баранником та одру жилась з ним. В 1945 р. подружжя Ба- ранники переїхало до Маннгайму, де був табір ДП. Там вона скінчила вчи тельські курси та провадила дитячий садок. І там народилася їй донечка Галя. Вкінці 1951 року родина Баранни- ків переїхала до Америки, до Бостону, а пізніше проживала у Веллесли, Масс. Там Покійна працювала в при ватних школах, а пізніше в їдальнях Веллесли Калледжу. Бл. п. Ольга була членкою Союзу Українок ще у Львові з 1936 p., а при їхавши до Америки, зразу ж включи лась у суспільну працю. Вже в 1952 вступила в членки СУА та передплати ла журнал ’’Наше Життя”. В 1963 р. стала співзасновницею 79-го Відділу СУА в Бостоні. Очолюючи його через дві каденції, спричинилась до його росту й діяльности. Згодом була голо вою контрольної комісії також через дві каденції. Крім цього находила час на інші громадські справи, належала і брала активну участь в церковному і світському хорах у Бостоні. У 1976 р. родина Баранників пере їхала до Кергонксону, де Покійна від разу вписалась до 89-го Відділу. Хоч активної участи не брала, бо вже поча ла занепадати на здоров’ї, та все ж ще приходила на сходини чи імпрези. Останніми роками, на жаль, вже й того не могла робити, але завжди цікави лася громадським життям і постійно держала зв’язок із Відділом. Вшановуючи Її пам’ять, як нев’яну чий вінок на свіжу могилу, Відділ склав на бажання родини 15 дол. на УВАН і 10 дол. на Пресовий Фонд "На шого Життя". Мужеві, доні та родині складає найщиріші вислови співчуття та глибокого жалю. Поховали бл.п. Ольгу на місцево му кладовищі Пресвятої Трійці. Нехай вічна пам’ять залишиться між нами по добрій українській жінці, зразковій дружині і матері. Ольга Денисенко, пресова референтка Добігає рік, як упокоїлась у Бозі наша членка бл.п. Ангелла Талан. На родилась в 1904 р. в Олеську, пов. Зо- лочів (Західня Україна), там і жила до Другої світової війни. Одружилась із полковником Армії УНР св. п. Павлом Таланом. У воєнну хуртовину подруж жя емігрувало до США і осіло в Балти морі. Тут обоє відразу включились у громадське життя. Покійна деякий час очолювала балтиморський Відділ СУА, опісля до самої смерти була членкою управи. Головними рисами її характеру були обов’язковість і жерт- венність. Останні роки її життя були дуже тяжкі, бо хворіла, а не мала нікого з Закінчення: ПОЧЕСНІ ЧЛЕНКИ... У 1944 р. я виїхала до Відня. Тут одержала працю в книговодстві у фірмі ’’Райфайзен Централькассе дер Ґеноссеншафтен” у Відні, де працювала до приходу большевиків. З приходом большевиків мене звільнено з праці і я студіювала чотири семестри "Гохшулє фір Вельт- гандель”. Згодом перенеслась до Інсбруку, де працювала в ІРО аж до виїзду до США в 1949 р. Тут прибула до Нью-Йорку, а опісля пересилилася до Ньюарку. Зараз по приїзді я включилась в працю 28- го Відділу СУА і займала в нім різні пости. Я вико нувала обов’язки майже всіх референтур. Тричі була заступницею голови, а дві каденції головою. Працю вала як референтка суспільної опіки, 12 р. як касир ка й фінансова секретарка. Тепер я є у Відділі заступницею голови. Від 1961 р. я є в Управі Округи Нью-Джерзі. Іменовано мене почесною членкою Округи Н. Дж. В головній Управі СУА я є від 1966 р. — три роки як член Контрольної Комісії, 6 років (дві каденції) як фінансова секретарка, 9 років (три каденції) як голова Контрольної Комісії. Я є членкою-заснов- ницею Марійської Дружини пань при церкві св. Івана Христителя в Ньюарку. Була довгі роки членом УККА, Народного Дому, ’’Самопомочі” й її креди- тівки в Ньюарку. В Ньюарку одружилася з інж. Муссаковським, який до кінця свого життя був мені дуже помічний у моїй суспільній праці. Ольга Муссаковська 46 "НАШЕ Ж ИТТЯ”, ТРАВЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1984 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56 
