Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56
інженю в драматичному репертуарі. Назвемо декіль ка: Настуся (’’Хмара”), Галя (”Ніч під Івана Купала”), Василина ("Суєта”), Ганнуся (’’Молодість"), Оксана (’’Серед бурі”), Галина (”Ой, не ходи Грицю..”), Гру- зинка-дочка ("Цариця Грузії”). В оперетах грала ролі субреток — Йолян ("Ци ганське кохання”), Арсена (’’Циганський барон”), Ста зі (’’Княжна чардаша”), Діяна ("Орфей у пеклі”), Ма- рішка ("Шаріка”), Анничка ("Дівча з Маслосоюзу”), Ірка (’’Пригода в Черчі”). Та найбільш улюбленою її ролею була Мавка в "Лісовій пісні” Лесі Українки. А наша мавка довговічна, тривало молода, врод лива плигає по лісах не так, як дріяда з римсько- грецької мітології, що народжується, живе серед ли стя та вмирає разом з деревом. У Лесі Українки Мавка, правда, символ "приро ди”, та все ж через палке кохання до Лукаша дістає людську природу, та в оцій трансформації вона якась несвітська, надто ніжна, як у поведінці, рухах, жестах, інтонаціях. Слюзарівна повністю зрозуміла нелегкий текст, зуміла втілитися в постать Мавки згідно з Лесиним задумом та передати характерні риси персонажа. В цю ролю вона вклала ціле своє єство, цілу свою душу. Ще сьогодні її бачу в сцені з Лукашем: Мавка: (несміло звертається до Лукаша) Чи гарна ж я тобі? Лукаш: (засоромлено) Хіба я знаю? Мавка: А хто ж те знає? Лукаш. (ще більш засоромлено) Ет, таке питаєш ... Слюзарівна найкраще себе почувала в ролях ліричних і наївних дівчат, це ж бо її амплуа. Працювала в таких театрах: Театр ім. І. Тобіле- вича, Театр ім. І. Котляревського, Львівський Театр ім. Лесі Українки, Станиславівський Театр ім. І. Франка, Український Театр у Ляндеку, Австрія (та боровий), такий же Театр у Зальцбурзі, а переїхавши до Канади — Український Театр у Торонто (мист. кер. Ярошевич). Не від речі назвати також визначних її режисе рів: Бенцаль, Блавацький, Й. Стадник, Балабан, Шийко, Божедан, И. Гірняк, О. Добровольська, Тяга- їв, Ярошевич. Марійка Слюзар-Соханівська, як акторка, мала в собі багато сценічного шарму, приємне звучання го лосу; її подача слова — доказ розуміння і проаналі- зування тексту, а це вже не тільки сам хист, але й би- стрість ума та вроджена інтелігенція. М. ін. автор цих рядків бачив інших акторок у цих самих ролях, та Марійка за одним тільки вийнятком силою свого акторського вияву була набагато краща за них усіх. Шкода, що за відсутністю театрального архіву не можу користуватися, рецензіями на її незабутні виступи. Її спогад "З театром по Гуцульщині”, що його Марійка Слюзар-Соханівська помістила в журналі "Гуцулія", не згадуючи дорогої мами і найближчих, сповнений великої туги за рідними сторонами. "Гуцульщино, ти рідна, Кохане місто Кути, Коли б були свобідні, Хотіла б я там бути. Вдивлятись в піну хвилі В’юнкого Черемошу, Де чутно й з-поза шпилів Його далекий пошум. Марійка Слюзарівна в Театрі Тобілевича у п'єсі ”,Довбуш’ Хай оцей мій короткий спогад про непересічну акторку, хоча з природи скромну, добру людину і товаришку спільних театральних мандрів, розвіє її тугу та хай править за символічний подарунок у її тихий ювілей. "Шаріка" — зліва Марійка Слюзарівна, Ліза Радванська, Влодзя Стрийська, Ірина Климівна. Стрілець: Олександер Яковлів (Шурка). ’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ТРАВЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1984 25
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56 
