Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56
ОКСАНА ПЕТРУСЕНКО Народ ніколи не забуває тих, хто своїм мистецтвом робить світ прекрасним. Є актори, які вже першою появою на сцені привертають, приворожують до се бе публіку. До таких належить незабутня співачка Оксана Андріївна Петрусенко, яку на зорі артистич ної діяльности в Україні назвали "соловейком”. Її спів був предивної краси і могутньої сили. Вона ма ла від природи великий артистичний дар. її душа розкривалась на повну силу в народних піснях, тут її ніхто не міг перевершити. Оксана Петрусенко була теж блискучою оперною співачкою. Засобами співу і гри передавала найтонші переживання героїні опе ри, втілялась в неї. Талант Оксани Петрусенко бли- стів в Україні в роках 1920-1940, і на жаль у зеніті слави обірвалось її життя. Народилася Оксана Петрусенко (Ксеня Андріїв на Бородавкіна) 18-го лютого, 1900 року в селі Ба- лаклія на Харківщині, у селянській родині. Дитячі та юнацькі роки провела у Севастополі, де ходила до школи і заробляла собі на життя. Важкі роки війни, революції, недостатків припали на молодість Окса ни. Любов до співу й музики пробудились у ній рано і вже у 1917-му році вона була учасницею самодіяль ного хору й аматорського драматичного гуртка, де виявила свій талант. Перші успіхи окрилили молоду Оксану і вона рішила присвятити себе сцені. У скла ді української трупи О. Глузенка 1918 року переїхала до Херсону, де стала хористкою, а потім артисткою Державного побутового українського музично-дра матичного театру. Тут дебютувала вона в ролях Одарки у ’’Запорожці за Дунаєм” і Наталки у "Натал ці Полтавці". Першими вчителями О. Петрусенко на театральній ниві були Катерина Лучицька та Іван Са- гатовський, директор і режисер театру. У Херсон ському театрі Петрусенко виконала близько 20 ро лей українського клясичного репертуару, як "Запо рожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського, ’’На талка Полтавка” М. Лисенка, "Ой, не ходи Грицю, та й на вечерниці” М. Старицького, "Вій” М. Кропив- ницького, "Сватання на Гончарівці” Г. Квітки-Ос- нов’яненка, ’’Циганка Аза” М. Старицького, ’’Катери на” М. Аркаса та інші. В Херсоні здобула собі артист ка популярність, любов публіки, називали її феноме нальною співачкою. Запримітив талант Оксани ви датний актор української драматичної сцени Панас Саксаганський, який став дальшим її вчителем і до радником. Усе життя співачка зворушливо називала його "хрищеним батьком по мистецтву”, а він її сво єю донькою. Також пізнішими вчителями та вірними друзями Оксани Петрусенко були корифеї української сцени Марія Заньковецька і Микола Садовський. За пора дою Саксаганського восени 1923-го року, Оксана вступила на вокальний факультет Музично-драма тичного інституту ім. М. Лисенка в Києві, де вчилася сольо-співу у професорів К.М. Лихачової і 0.0. Му- равйової. Мріяла стати оперною співачкою. Через родинні і матеріяльні обставини у 1924-му році зали шила навчання і вернулася до праці у мандрівній трупі Сагатовського, з якою відбула багато подоро жей та успішних виступів, збагатила свій репертуар. В проміжку часу привертала увагу дириґентів та спі ваків Саратовської опери, відтак Казанської і Свер- дловської. Так перейшла Оксана Петрусенко в ряди оперних співачок. З 1928-го року співала провідні ролі на багатьох сценах. Дуже інтенсивно працюва ла над собою. Підготувала партії Тетяни в "Онєґіні, Лізи в "Піковій дамі", Ярославни в "Князі Ігорі", Мар- гарити в ’’Фаусті", Недди в "Паяцах” Антонії в "Каз ках Гоффмана”, Аїду, Тоску, Кармен та багато інших. Були в Оксани виняткові музичні здібності і гігантська працездатність, тому за такий короткий час досягла вершин, здобула успіхи й славу. Наприкінці 1933-го року одержала О. Петрусен ко дві пропозиції — від Ленінградського і Київського театрів опери та балету. Вибрала Київ. Вихована на традиціях українського музичного фолкльору, укра їнського драматичного театру, вона всі роки ман дрівного життя, проведених за межами України, пра гнула повернутися на рідну землю, працювати для неї. Дебютувала з великим успіхом на сцені Київ ського оперного театру в партії Аїди. Тут, дальше напружено працюючи вона стала вокальною "зір кою” України. Виступала поруч великих артистів як І. Паторжинський, І. Козловський, Михайло Гришко, Марія Литвиненко-Вольгемут, Зоя Гайдар... У Київській опері залишилася Петрусенко до кін ця життя, виїжджаючи на гостинні виступи до інших оперних театрів та концертуючи. Незабутнім лишився перший концерт О. Петру сенко у Львові, восени 1939-го року, коли ми почули її вперше. її виконання пісень ”Ой, не світи місячень ку”, "Там, де Ятрань круто в’ється”, ’’Віють вітри”, Тандзя”, "Україно, моя Україно” — зворушило всіх до глибини душі. Співала теж у Львівській опері, за хоплюючи публіку. На жаль, це був кінець її кар’єри. НАШЕ Ж ИТТЯ”, ТРАВЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1984 21
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56 
