Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56
4. СВЯТКУВАННЯ 900-ЛІТТЯ ХРИСТИЯНСТВА РУСИ-УКРАЇНИ У ЛЬВІВСЬКІЙ АРХИЄПАРХІЇ. У ’’Ділі” з 1888 р. читаємо, що редакція від почат ку року пригадувала, що у тому році припадає 900- ліття нашого християнства і його годиться відсвяткувати особливо урочисто. І не довго треба було чекати, як львівський митрополит Сильвестер Сембратович (1836-1898) у погодженні з нашими світськими провідниками проголосив у своєму Пас тирському посланні до духовенства і вірних з дня 8.IX.1888 p., ....що у суботу ІЗ.Х.т.р., а саме напередодні празника Покрови Пресвятої Богородиці, відбулися у всій ар- хиєпархії всенародні церковно-релігійні урочистості для відзначення 900-ліття хрищення Руси-України. (На жаль, нам не вдалося відшукати матеріялів про такі святкування у двох інших галицьких єпархіях та на Буковині і Закарпатті). Тож 13-го жовтня, згідно з пляном митрополичого доручення, у всіх парафіях вранці були відслужені ранні Богослуження, а опісля урочиста Св. Літургія з проповіддю про значення християнства не тільки для Руси-України, але і для всієї Східньої Европи, яка його прийняла власне з Руси, з Києва. По Св. Літургії під звуки дзвонів усіх довколиш ніх церков відбулися многолюдні походи-процесії з церковними іконами, хоругвами та іншими церков ними і світськими інсиґніями, (пр. прапори світських товариств, інсиґнія цехів тощо) на береги рік, річок, ставків чи криниць, де відбувалося урочисте Водо свяття. Процесії і Водосвяття на тлі гарної осінньої по годи, гомін дзвонів, старовинні ікони і хоругви та ба гато вірних — викликували особливо урочистий на стрій. Він же збільшувався там, де Водосвяття відбу валося спільно кількох парафій (нпр. Рогатин і Вер- билівці на річці Липі). Недаром кореспонденти писа ли з місця ’’Нині — день радости!..” Очевидно, що найбільш урочисто відбулися святкування в столиці краю, в осідку митрополії і у Львові. У всіх міських і підміських церквах вже вчасним ранком відбулися ранні Богослуження, а опісля під звуки дзвонів на здивування львів’ян інших віровиз нань з усіх парафій вийшли церковні походи-проце сії і головними вулицями прямували на Свято-Юр ську гору, щоб у соборі о год. 10-ій взяти участь у Св. Літургії, що її мав служити при співучасті всієї капітули Митрополит. А тимчасом вранці всю його передню частину зайняли представники уряду, міс та і латинський клір та делегати українських місце вих і позамісцевих товариств та установ і ждали на початок Богослуження. По Св. Літургії духовенство у супроводі проце сій та представники — делеґати вийшли на подвір’я, де зібралися незчисленні маси народу та почесний відділ війська і при співі могутнього хору питомців відбулося Водосвяття. Ще довго львів’яни згадува ли той ...’’день радости”. 5. АРХЕОЛОГІЧНА ВИСТАВКА Окрім церковно-релігійних святкувань відбува лися теж і світські святкові імпрези. Найважливішою була ’’Археологічна Виставка”, що її організували Ставропігівський Інститут і Народній Дім. Вона три вала майже півроку, від 10-го жовтня 1888 до кінця лютого 1889 p., а до того ще й два рази її продовжува ли і двічі видавали каталог експонатів. Виставка від бувалася в 9 кімнатах дому Ставропігії побіч Волось кої церкви. Експонати походили зі збірок музеїв обидвох установ-організаторів та від багатьох пара фій, манастирів, капітул, священиків, а навіть деякі привезли учні, які вернулися з літніх ферій. Виставка, як на тодішні часи, була дуже успішна. М. ін. її оглянув з великим зацікавленням славний польський мистець-маляр Ян Матейко і обіцяв зор ганізувати поїздку учнів його малярської школи у Кракові. На ній були експоновані передовсім пред мети церковного вжитку як фелони, плащаниці, єпі- трахилі, ікони, хоругви, чаші, старі писані і друко вані церковні книги тощо. Деякі предмети, особливо старовинні ризи, гаптовані сріблом, золотом, перла ми та писані старі богослужебні книги були особли во цінні. З археологічних експонатів були цікаві зна хідки, які викопав на території княжого Галича о. проф. д-р Ізидор Шараневич. Багато експонатів після закінчення виставки передано до музеїв оби двох організаторів. Всі імпрези, що про них була мова вище, органі зували народовці, рух, який стояв на українському національному ґрунті та пропагував єдність з україн цями під московською окупацією. 6. МОСКВОФІЛЬСЬКА ДИВЕРСІЯ Але не дрімали москвофіли, які м.ін. цілковито орієнтувалися на Росію. Вони, після святкування 900-ліття нашого християнства у Києві та у всій ро сійській імперії, що відбувалися в часі від 23-го лип ня (напередодні дня смерти св. Ольги), до 29-го липня (день після св. Володимира), а які були вели кою московською маніфестацією під релігійним плащиком, задумали перехопити ініціятиву народов ців і собі зорганізувати такі святкування в Галичині. Тому централя їхнього культурно-освітнього то вариства ’’Общество ім. Качковського” вирішила дня 30-го серпня відбути у Перемишлі загальні збори йо го членів і з тієї нагоди зорганізувати Водосвяття на Сяні для відзначення ювілею нашого християнства та посвячення наріжного каменя під будову пізнішо го Українського Інституту для дівчат. На святкуван ня запросили всю церковну ієрархію і духовенство та москвофільські організації без порозуміння з перемиським громадянством та поминаючи народо- вецькі організації та товариства. Тут треба звернути увагу, що на початку червня б.Р. у петерсбурзькому щоденнику ’’Новое Время” ч. 4394, з 5.VI. 1888 була проголошена програма пере- миських святкувань. Там сказано, що: 1) 30-го серпня о год. 8:30 рано відбудуться жалобні Богослуження в пам’ять М. Качковського (у Києві під час святкувань 900-ліття нашого христи- 8 НАШЕ Ж ИТТЯ”, ТРАВЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1984 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top