Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
ближче довкілля, а не якусь абстрактну масу. Орга нізація дитячих садків, поширення грамотности, освіти та фахового знання серед жінок, вивчення но вих способів господарки, щоб піднести продуктив ність, врешті — кооперації, економічна в Галичині, профспілкова в Америці — це найважливіші прояви діяльности усіх жіночих організацій на всіх терито ріях, де живуть українські жінки. Натиск на практич ні діла, на переведення програм, які матимуть ко рисний вплив на найближче населення та прагма тичний підхід характеризують усі українські жіночі товариства. Мало у них покликання на великі ідеї, на Грандіозні візії, навіть мало говорення про те, як ба гато треба зробити. Натомість жінки без маніфестів організують, коли можуть і як уміють, свої товари ства, чи жіночі частини існуючих товариств, щоб ви конувати свою працю. Сторіччями навчені недоцінювати свою працю, жінки нерадо йшли за тими із своїх лідерів, які про понували ’’емансипацію” та домагались повної учас ти, на одному і тому самому рівні разом з чоловіка ми, у праці громади. Наприклад Наталія Кобрин- ська, яка перша на Західніх Землях зорганізувала українських жінок у світському, а не церковному то варистві, чи не перша у світі старалась получити правдивий фемінізм із с о ц іа л із м о м . Це їй не вдалось — ані з жінками ані з чоловіками. Але практичні ас пекти її програми стали інтегральною частиною українських жіночих товариств. Серед жінок, за свого життя Кобринська не втішалася надто великою популярністю. Подібно було з Оленою Пчілкою. Це вона, разом з Анною Дмитрієвою, зуміли в 1905 році просунути признан ня права на автономію націй Російської Імперії го ловною феміністичною організацією Росії. Це досяг нення промовчувано у нашій історії, у великій мірі тому, що жінок не трактували серйозно, але й тому, що принциповість та незалежність Пчілки не була до вподоби деяким батькам народу. Йдім далі: коли у міжвоєнній Галичині Союз Українок створив про порційно одну з найбільших жіночих організацій в Европі з масовим членством селянства, жінки не бу ли свідомі ориґінальности та ефективности своєї праці або принаймні вони цього не наголошували. Союз Українок це добрий приклад, який насвіт- лює головні прикмети українських жіночих това риств. При тому треба пам’ятати, що інші жіночі то вариства, які вдалось створити українкам, у більшій чи меншій мірі віддзеркалювали ці самі прикмети. Головна з цих прикмет це практична діяльність. Во на зумовлена не змаганням жінок за рівноправність, а стараннями помогти громаді, а через громаду собі і своїм родинам. Немає у тих товариствах багато ди скусій на жіночі теми, а на феміністичні і поготів. Ча сто члени тих товариств заперечують фемінізм, уто- тожнюючи його з плиткою особистою емансипа цією. Праця в громаді, одначе, показує жінкам недо- тягнення громади і трактування жінок як другоряд них громадян. Часом різні угрупування громади або творили свої жіночі прибудівки або зазіхали на автономію жіночого товариства. Довоєнний Союз Українок, одначе, затримав повністю свою автоно мію. У відміну до чоловіків жінки затримали свою єдність до Другої світової війни. Важливою прикметою українських жіночих організацій була їхня толеранція та вміння співпра цювати з жінками різних поглядів, а то й національ ностей. У відміну від організацій, якими керували чо ловіки, які часто наполягали на прийняття якоїсь програми до йоти пунктів програми, жінки зуміли співпрацювати з собою. В 1934 році усі жіночі това риства поза межами Радянського Союзу відбули свій перший світовий конгрес та поставили підвали ни під Всесвітній Союз Українок, який остаточно правно почав існувати 1937-го року. Через громадську працю в українських жіночих товариствах почало зростати серед жінок зацікав лення фемінізмом. Маючи наявні та особисті докази, що жінок не трактують належно в громаді, що їх об межують до праці в буфетах та влаштуванні концер тів, деякі жінки виступали з гострою критикою гро мади. У відміну від феміністичних товариств, де жін ки єднаються, щоб вибороти собі рівноправність, в українських товариствах пріоритети переставлені. Це ще одна прикмета наших товариств: зацікавлення жіночою проблематикою зростає в результаті пра ці в жіночих товариствах. Річниці рухів звичайно символічні. Пам’ять, яка уможливлює людству існування колективности з ро ду в рід, селективна і не точна. Історія — себто гру пова пам’ять —підкреслює вибрані події. Українці часто були підвладним народом і, як інші підвладні народи, не опрацювали належно своєї історії. Жінки в Україні, як і жінки по цілому світі, становили під владну частину суспільства, і їх історією цікавилося дуже мало науковців. Жіночий рух — свідоме нама гання жінок стати рівноправними частинами свого суспільства — з більшою чи з меншою силою, про являвся впродовж цілої історії. Але символіка дати потрібна, щоб підкреслити у нашій пам’яті якийсь призабутий факт, чи якесь притуплене почуття. Жі ночий рух в Україні можна датувати по-різному. Можна було б починати його в 1879-му році. Тоді жінки в Києві пробували організувати університет ські курси, а у Львові вони створили товариство жі нок при Успенській церкві. Але громадську уяву по лонив 1884-ий рік. Тоді створилося жіноче товари ство на Західніх Землях із осідком у Станиславові, і жіночі товариства, які постали пізніше свідомо нав’я зували своє існування до нього. На Східніх Землях того ж року постав дівочий кружок у Києві, щоб дати можливість жінкам вивчати ті предмети, які не були їм доступні на царському університеті. Ця дата, по в’язана з ім’ям Кобринської, залишилась у нашій ко лективній свідомості, навіть коли затратилась па м’ять про деякі з її ідей. Д окінчений на ст. 21
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56-57 
58-59 
60-61 
62-63 
64-65 
66-67 
68-69 
70-71 
72 
