Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
УКРАЇНСЬКИМ ЖІНОЧИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ — 100! Організований український жіночий рух почався тоді саме, коли була перша значна хвиля еміґрації з українських земель. Ці два явища віддзеркалюють глибокі процеси модернізації українського суспіль ства, в яких жінки відігравали важливу, хоч досі не вивчену, ролю. В модерних часах українські жінки, коли тільки могли, організували свої товариства по усіх місцях, де вони проживали. Розглядаючи діяльність цих то вариств впродовж цілого сторіччя існування жіночих організацій, бачимо подібність у характері їхньої -праці, хоч назви товариств різні і намагання створи ти з’єднану організацію не завжди були успішні. Досі не було спроб розглянути прояви суспіль ної діяльности жінок у контексті цілого суспільства так українського, як і країн, де українці поселюва- лись. Здебільшого описи праці жіночих товариств обмежені до переліку вислідів їх діяльности, так ні би ця діяльність не була частиною і не мала впливу на життя цілої громади. Щоб правильно оцінити вклад організованого жіноцтва, треба розглянути ціле суспільство, з якого жіночі організації виділилися і, в якому вони діяли. На усіх землях України не було того ’’типового” європейського, чи навіть американського поділу на вищу, середню та нижчу кляси. Що важливіше, на Україну, яка ще не була індустріялізована, не пере неслася ціла низка прикмет середньої кляси, особ ливо її ідеал доматорства та ужиття жінки як покаж чика статусу та багатства чоловіка. Фемінізм, як бо ротьба за рівні права жінки, це у великій мірі реак ція проти замкнення жінки в ідеалі німецького ’’три К” — ’’кіндер, кіхе, кірхе” (або ’’діти, кухня, церква”). Це, що ми звикли називати традиційною ролею жін ки, себто розподіл ролей у сім’ї на батька, який здо буває прожиток поза хатою та маму, яка вирощує ді тей у хаті, це у значній мірі продукт ідеалізації роди ни 19-го віку. Такий поділ міг існувати у заможних родинах міського населення і то в час коли вже роз винулись торгівля та індустрія. У хліборобних краї нах заробіткова праця чоловіка є на полі або в реме слі, де верстат був побіч хати або в самій хаті. Коли чоловік від’їжджав на заробітки поза село, навіть на декілька років, це вважалось тимчасовим та ненор мальним явищем. Домашня праця жінки у такому су спільстві виходила далеко поза рамки сучасного до му. Жінка керувала цілою господаркою, а не тільки домом. Чим багатша сім’я, тим більш складна та пра ця. Але навіть у бідних селян домашня господарка включала плекання городу, часами і саду, годівлю дробу, опіки над скотом та продукцією сира і масла, ткання та шиття. Про варення, прибирання та прання не треба навіть згадувати. При такому навантаженні діти не діставали такої опіки, яку ми сьогодні вва жаємо природним правом дітей. Само собою, одне слово може мати різні значення у різних людей. На рівні філософічної аналізи це твердження самозро зуміле. Одначе у щоденному житті ми рідко коли за думуємося над тим, яке саме значення слів і фраз, що ними ми користуємося. Такі підставові слова як ’’мати", ’’материнство”, ’’родина” — для всіх відомі — не характеризують того самого явища і не віддзер калюють тієї самої реальности для усіх. Жінки приїздили з України до Америки з дуже органічними поняттями родини та суспільства, і з відмінною концепцією матері та дружини ніж та, яку нині представляє популярна преса в Америці. Укра їнки, подібно до американських активісток 1840-их та 1860-их років, не хотіли радикально перемінюва ти свого суспільства, тільки хотіли дати жінкам мо жливість активної участи в тому суспільстві. Українки — у відміну до американських феміні сток — не входили в теоретичні арґументи, а пробу вали перенести свою активну ролю в родині на цілу громаду. У відміну до чоловіків, які будували теоре тично-ідеологічні обґрунтування своїх політичних та громадських установ, жінки, не маючи ані практики, ані часто, формальної освіти, завжди звертали увагу на те, що треба зробити, а не з якої позиції підходи ти до справи. У феміністичній теорії багато розду- мується над поєднанням приватного з громадським. Українки, виходячи із світу, де одиниця була складо вою частиною якоїсь клітини, а не розглядалась са ма в собі, дивились на суспільне життя конкретно та дуже речево. Для них громада становила їхнє най- Марьа Богачевська-Хомяк Marta Bohachevska— Chomiak Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56-57 
58-59 
60-61 
62-63 
64-65 
66-67 
68-69 
70-71 
72 
