Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
АРХІВ УКРАЇНСЬКОГО ЖІНОЧОГО РУХУ Іванна Р ож анковська голова СУА Ivanna Rozankowska UNWLA president Жіночий рух в Америці ставив перші кроки на початку минулого століття та ступнево видвигав питання рівноправности жінок в усіх аспектах суспільного життя. Цей рух переходив різні фази, посилені акції чергувалися з застоєм, опісля він відживав наново. Джерела дослідів жіночого питан ня загально доступні. До них слід зачислити писання піонерок жіночого руху, біографії визначних жінок, пресу, спомини, архіви, а останньо безліч статтей і книжок, що почали появлятися масово у половині 60- тих років у зв’язку з новою фазою боротьби за рівно правність. Деякі університетські бібліотеки (прим. Smith College) мають окремі збірки, присвячені жіно чому питанню. Прийшла пора, щоб СУА упорядкував і поширив свою скромну збірку матеріялів до історії україн ського жіночого руху. Наших ресурсів не можемо на віть порівнювати з американськими, одначе мусимо зібрати все, що можливе в наших обставинах. Ми від тяті від джерельних матеріялів в Україні, з яких багато пропало під час світових воєн, а невідомо скільки ще буде навмисне знищене. На поселеннях майже недоступні матеріяли, що появилися друком від кінця минулого століття до Другої світової війни, з журналів вже важко робити фотокопії через крих кість паперу. При добрій волі все таки можна ще багато знайти в бібліотеках і у приватних руках. Для дослідів важливі також особисті спомини, листування, пам’ятки, знімки. Сто років історії це короткий проміжок часу. Тяглість поколінь зберігає пам’ять про недавнє минуле, люди старшого віку пригадують події і особи, що брали в них участь. В останніх десятиліттях ще жили, а часто були активні в громадському житті загально відомі провідні одиниці, що були співтворцями українського жіночого руху. Згадати хоча б Олену Кисілевську, учасницю засновуючих зборів Товариства Україн ських Женщин у Станиславові у 1884 p., що була немов живою ланкою між піонеркою Наталією Кобринською, її послідовницями та сучасними поколіннями. Одна по одній відходять колишні громадські працівниці, не залишивши ні споминів ні хоч би записок про свою колишню діяльність. Часом випад ково довідуємося, що діти чи внуки не лише збері гають важливі для історії пам’ятки, але також могли б доповнити особисті дані, насвітлити різні факти. При співпраці свідомого жіноцтва ще тепер можна б зібрати цінні речі, подбати про звукозаписи споминів. У працях українських істориків даремно шукати відмічення вкладу жінки у культурний развиток народу. Навіть у ’’Енцикльопедії Українознавства” гасло "жіночий рух” займає лише 3 і пів сторінки тоді, коли організаціям молоді присвячено 11 сторінок. В англійському виданні енциклопедії нема взагалі статті про жіночий рух, лиш у тексті є згадка про деякі жіночі організації. Брак балянсу у підході до тем і тут очевидний, прим, фізичній культурі і спортовим клюбам приділено 9 сторінок. Причина правдоподібно в цьому, що досі немає основної історії українського жіночого руху, на якій можна б базувати такі статті. У кількох брошурках про жіночий рух подана ця сама хронологія, побіжні інформації про особи, звичайно без особистих даних, а навіть без повного імени чи навіть ініціялу Ці брошурки стали джерелом статтей в енцикло педії. На полицях бібліотек багато книжок про жіноче питання у різних країнах світу, про нас нема нічого. Сподіємося, що наукова праця Марти Хом’як про український жіночий рух до 1939 р. англійською мовою, буде першою спробою виповнити цю прога лину. Цінні статті авторок, що писали про жіноче питання, розкинені по різних збірниках, журналах, часописах. їх слід зібрати і перевидати друком, деякі у перекладі англійською мовою. За "Першим Вінком”, якого передрук появився в ювілейному році, повинні слідувати інші видання. У біографічних покажчиках англійською та іншими мовами нема імен українських княгинь, героїнь, письменниць, науковців, мисткинь, хоча Д окінчення на ст. 19
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56-57 
58-59 
60-61 
62-63 
64-65 
66-67 
68-69 
70-71 
72 
