Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
Районова УЧХ "Марійка" і Надрайонова машиністка "До- ра” із членами сітки ОУН на Лемківщині. вицькою дійсністю, командир Воєнної Округи доручив зв’язковій Зірці наладнати перерваний зв’язок між його Округою і Головним Командуван ням УПА. Передав пошту, яку слід було відповідно при собі заховати, а те, що не хотів писати, з’ясував їй усно. Теренова боївка відпровадила її ночами під районне містечко, відтак — дальших кілька сотень кілометрів — ’’промишляй сама”. Два рази впродовж виконання цього доручення була вона приарештована енкаведистами. В першому випадку, тільки завдяки тісному натовпові на стан ції, де її конвоювали у другий вагон, удалось їй втиснутись між пасажирів та відв’язатись від енкаве- дистів, залишаючи в їх руках свій документ. В поворотній дорозі, вже досягла першу хату в селі, де чекала на неї теренова боївка, як тут, немов з-під землі, став перед нею енкаведист. Завівши в хату, при ревізії знайшов у торбі підпільну літературу. Він так зачитавсь у сатиричному ’’Повстанському Перці”, що й не завважив, як Зірка, звертаючись до господині за кухликом води, виховзнулась з хати і ’’згубилась” у глибині села. Були й більше критичні ситуації, в яких опиню- вались жінки під час своєї підпільної боротьби. Коли чоловіча частина боролась у збройних військових формаціях УПА або діяла озброєними боївками, жінки найчастіше були ’’одним воїном у полі”. Свої завдання вони виконували без фізичної охорони, часто з ненайкраще підробленим документом, часом з пілюлею отруї, деколи з пістолем, який навряд чи була б нагода вжити. Вони не говорили з ворогом лише мовою зброї, як це робили їхні друзі-повстан- ці, не зустрічались з ним лише на віддалі куль, а йшли в саму його гущу і ніколи не знали, де, коли й, серед яких обставин прийдеться звести бій. Вони були тим най далі висунутим форпостом всієї бороть би, заставлені в критичних ситуаціях робити власні рішення та потягнення, з яких одні вдавались, а другі ні. Якщо не вдавались — вони більше не верталися і слід по них пропадав. Мінялись обставини, завжди на важчі, а з ними мінялись форми боротьби. Під новою больше- вицькою окупацією, почавши з 1946 року, УПА пере ключилась в підпільні кадри. Наступили зміни і в жіночій мережі. Після розв’язання УЧХ жінки спов няли функції санітарок у шпиталях УПА та вдержу вали зв’язкові лінії і в теренах дій і за кордоном. В останньому випадку важливу ролю відіграли під пільниці на західніх окраїнах. Якраз Закерзоння було тим вікном, крізь яке пробивались у вільний світ вістки про нашу боротьбу. Вислані в міста Польщі підпільниці там залеґалізовувались, знаходили працю та втримували зв’язкову лінію на Захід. Це вони промощували дороги до різних західних амбасад, консулятів, закордонних торговельних установ, щоб познайомити їх з боротьбою нашого народу, передати їм підпільну літературу. В час примусового переселення з Закерзоння в Україну, жінки сповняли функції кур’єрок до Головного Проводу в Україні і всюди, де лиш велась боротьба, до самого кінця підпілля користувалось жінками кур’єрками. > В повоєнних роках найважливішою ціллю визвольної боротьби було поширення національно- державницьких ідей у східніх областях України. Це вимагало скріплення пропаґандивного сектора. У великій більшості в підпільних друкарнях машиніст- ками, секретарками, а то й редакторками працю вали жінки. Виготовлення літератури було лиш половиною роботи. Треба було її розповсюднити у віддалених областях або й інших республіках. Це завдання виконувалось двома способами: підпільними зв’язко вими лініями і жінками-кольпортерками, з валізками літератури, яку нераз довозили до призначеного місця, нераз залишали на полицях поїздів, або й були арештовані враз із багажем. Усі ті жінки політв’язні в концтаборах якось попадали в руки ворога і най більше правдоподібно, під час виконування завдань зв’язкової або кольпортерки. Крім конкретного Районові референтки підпільного Українського Червоного Хреста та санітарки на терені Лемківщини в серпні 1947 Р- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56-57 
58-59 
60-61 
62-63 
64-65 
66-67 
68-69 
70-71 
72 
