Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
завданнями та з дорученням організувати місцеве підпілля. Наприклад, Уляна Дида (Целевич-Стецюк) очолювала групу, яка діяла у Нікополі, де Уляна м. і. зорганізувала видавничий осередок для публікацій і передруків національно-усвідомної літератури. У підпільно-організаційній діяльності на Криворіжжі арештували німці учасницю похідних груп робіт ницю Ганку Максимець і розстріляли її в лютому 1942. Розправилися німці за протинімецьке підпілля з двома іншими визначними членами ОУН, ’’смерт ницями” з совєтського процесу 59-и у Львові: 1942 р. у Бабиному Яру розстріляли Наталку Винників, і того ж року замордували в берлінській тюрмі Галю Столяр. Г аля Столяр, замовдована в берлінській т ю рм і 1942 р. Halya Stolar, murdered in Berlin’s prison - 1942 Отож за німецького підпілля працювали жінки в ОУН у всіх ділянках. Та тут треба окремо наголосити постання підпільного Українського Червоного Хреста (УЧХ), організатором і керівником якого була Катря Зарицька, а організаційним референтом у крайовому керівництві Ірина Козак. УЧХ був твором ОУН, і хоч із розгорненням дій УПА він працював у безпосередній сполуці з нею, то і для ОУН мав він не менше значення, головно за поновної окупації всіх українських земель совєтською Москвою; тоді й діяльність організацій і діячів УЧХ автоматично переходила у форми збройного підпілля. Тут треба додати, що разом із збільшенням населення особливо сільське жіноцтво співдіяло у важких завданнях УЧХ. Після арештування Зарицької на зверненні Воюючої України до еміґрації з 1949 р. стоїть підпис нового керівника УЧХ — А. Шава- линська. На особливе відмічення з організаційного погляду заслуговує також воєнна дійсність на Буко вині, де за німецького володіння українськими зем лями під румунською адміністрацією українське визвольне підпілля було жорстоко переслідуване. Провідником ОУН на Буковині була знаменита орга нізаторка ’’Мотря”. Про неї написав Лев Шанков- ський: ’’Її підпільна організація, що нараховувала хіба 80% дівчат, була зразком організованости та ретель- ности у виконанні, що могло здивувати і найбільш досвідчених підпільників” (цей приклад і деякі дані про учасниць похідних груп зачерпнуті з книги Л. Шанковського ’’Похідні групи ОУН”, Мюнхен, 1958). Щоб не вийшла плутанина: мабуть під псевдо німом "Мотря” діяла також визначна діячка в Коломийщині, керівник округи в Коломиї, що залиши лася під керівництвом ПУН-у. А взагалі в організаційно керівних органах були майже завжди співвідповідальними жінки. Це було в деяких округах і повітових керівництвах ОУН, а також і в крайових проводах. До вище сказаного додам дещо й про себе. Членом Крайової Екзекутиви я була від 35-го р. майже до вибуху війни; 1941-го у Крайовому проводі ОУН під керуванням Романа Шухевича—"Тура” на Західних окраїнах українських земель поза межами СРСР; у Проводі ОУН за протинімецького підпілля 1943-44; з повноважен нями від Проводу ОУН в Україні виїхала я за кордон. Провідником протинімецького підпілля у Дніпро петровщині і в Криму була інж. Катерина Лоґуш. З рядів ОУН К. Лоґуш і Д. Ребет були співтворцями і членами Української Головної Визвольної Ради 1944. Окремо слід наголосити справу зв’язків, де за всіх умов дуже численно були затруднені жінки. Це були постійні функції, або — як у випадку А. Чеме- ринської — особливі доручення. При цьому на всіх щаблях організаційної ієрархії це були завдання дуже відповідальні й небезпечні. За зв’язок з тюрмою на Лонцкого у Львові Ґештапо розстріляло Калину І. За воєнних подій і на теренах, порізаних кордонами — зв’язкові функції, очевидно, були тим складніші. Падали люди на нелегальному переході Сяну між Генеральним Губернаторством і україн ськими землями, а між ними й досвідчена підпіль ниця ”Женя”. Надзвичайно ризикованим ділом були за німців контакти між східніми областями і Галичи ною; про труднощі таких операцій розказувала Христя Б., що згинула на Волині. Важливі функції за німецької окупації виконувала Наталка Тюшка-”3еле- на” у шуканнях зв’язків українського підпілля з захід- німи чинниками. Складний маршрут із відпо відальністю власних рішень описала Л. К. під заголовком ’’Шляхами зв’язкової” ("Сучасність”, чч. 10 і 11, 1983). І нарешті довгий шлях через кордони пройшла Ірина Козак з України до Мюнхену 1946 р. з організаційними дорученнями від голови Проводу ОУН в Україні, Шухевича-”Тура”. І ще одна особлива ділянка — підпільна публі цистика. За польської і німецької окупацій працю вала на цьому відтинку, зокрема в писаннях для Юнацтва ОУН, В. С. А в глибокому збройному підсовєтському підпіллі була широко заанґажована Марія Дмитренко. Це її літературне псевдо. Організаційно вона була активна на різних ділянках за всіх трьох окупацій. Учениця львівської гімназії, а потім студентка і абсольвентка філософічного факультету, вона була членом ОУН від 1931 р. Спершу працювала над організаційним Юнацтвом,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56-57 
58-59 
60-61 
62-63 
64-65 
66-67 
68-69 
70-71 
72 
