Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
УВО-ОУН — 1920-50 РОКИ Коли тому сто років наші бабуні підняли прапор змагань за рівноправність, то напевно ще не було видно, якими крутими шляхами піде фактичне включення жінки у різні форми її активности на різних відтинках життя; зокрема, які відповідальні і важкі обов’язки накладе здобута рівноправність у бутті все ще поневоленої нації. У драматичному руслі української історії боротьба за право на повну людську гідність, вільну творчість і всі інші людські вартості зразу ж пішла впарі зі служінням народові. Протягом цілого століття тільки форми й розмах цього руху мінялися, зростали й загострювалися відповідно до загальних національних вимог. Отож і участь жінок у визвольній боротьбі в рамках Україн ської Військової Організації та Організації Україн ських Націоналістів — це не відірваний епізод трьох десятиліть, — тільки логічна й закономірна послі довність розвитку і змагу за життя на рівних суспіль них позиціях у правах і обов’язках. Повоєнне покоління жіноцтва, особливо молоді, перейняло ідейну спадщину співдії жінок у визволь них змаганнях і державному будівництві часу націо нальної революції 1917-18 років. І безперебійно від постання УВО, від початку 20-их pp., у західній Україні і за кордоном ця нова формація мала серед жіноцтва прихильниць і учасниць. Наявним жертовним свідченням цього і символом стала прапорна постать Ольги Басараб, яка серед страш них тортур не зрадила організаційних таємниць і згинула закатована польською поліцією у Львові 1924 р. Це був сектор розвідки в УВО, яка поставила собі за завдання бойовими актами протесту перед усім світом виявити непогодження українців з вирішеннями Версальського договору; реаґувати на знущання і нищення українства окупантами; утриму вати чуйність і готовість народу до безперервної боротьби за волю. Слідами О. Басараб пішли інші, в тому числі й зовсім молоді дівчата. В УВО поширю вали нелегальну пропаґандивну літературу, викону вали розвідчу службу, мали відповідальні допо можи і функції та готувалися до нових ризиковних завдань. Активність жінок на цьому етапі і в наступ них роках, а особливо їх відважна постава в обличчі небезпек, — поступово, але дуже помітно впливали на симпатії і патріотичні настрої серед молоді і шир шого суспільства. Голосним був, наприклад, випадок арештування з переховуваною зброєю члена УВО Софії Мойсеович (Янів), 1928 p., яка в очах її моло дих вихованок у Пласті стала немов ідеалом для наслідування. Ця сама ’’Зонка” виконала опісля важ ливе завдання, коли в 1934-35 pp. у розбитій органі зації не стало й Екзекутиви. Тоді у заімпровізованій організаційній клітині, яка була наче перехідною Крайовою Екзекутивою ОУН, С. Мойсеович спричи нилася дуже видатно до нав’язання порозриваних зв’язків. Постійно опікувалася в’язнями. Під кінець 20-их і в 30-ті роки, з переходом визвольного руху на нові форми націоналістичних гуртків, а потім Організації , Українських Націона лістів, — участь жінок дуже помітно і швидко збільшувалася, аж до школярів у Юнацтві. Тоді серед провідних людей першої половини ЗО pp. визначну ролю відіграла абсольвентка університету, географ Анна Чемеринська (Барановська), член Крайової Екзекутиви ОУН до часу, коли ’’всипана” у Варшав ському процесі, мусіла перейти за кордон. На почат- ках розвитку ОУН вона наполегливо працювала на відтинку організування й націоналістичного вихо вання дівчат. ” Нуся” мала тонкий індивідуальний під хід до своїх вихованців, наголошуючи психологічні, ідейно-моральні вартості характеру. М. і. провадила невеликі нелегальні літні табори дівчат з виховною і політично-вишкільною програмою. її ідейність і велика відданість підпільній роботі мала великий вплив на оточення. За кордоном вона мала відпові дальні завдання в середовищі Проводу Українських Націоналістів (ПУН) за життя полк. Е. Коновальця і опісля під керівництвом полк. А. Мельника. На від тинку зв’язку з Краєм, у згаданому критичному періо ді розбиття ОУН поляками вона, на доручення полк. Коновольця, нелегальними шляхами прийшла до Львова для наладнання організаційних справ, що завершилося створенням нової Крайової Екзекутиви на початку 1935 р. Слід відмітити, що початки 30-их років позначи лися також рухливою працею легальних націо налістичних гуртків, головно студентських, які ши Ольга Левицька-Басарабова закатована у польській т ю рм і в 1924 р. Olha Levycka-Basarab m urdered in a Polish prison in 1924
Page load link
Go to Top