Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
ЄВГЕН СВЕРСТЮК НА СВЯТО ЖІНКИ Щоби вам не судилась найтяжча судьба Найстрашніша клятьба — полюбити раба Іван Франко Ніколи не була вона ні царівною, ні принцесою, жінка моєї землі. Далеким раннім сном з напівлеґенди пройшли образи нашої першої християнки княгині Ольги і не першої жалібної чайки-зиґзиці Ярославни. Тьмавим переказом здиміли владні постаті полонянки-султанши Насті Лісовської, жінок, що тримали перначі руками козацьких полковників і роботящої селянки Розумихи, що задавала тон придворним качкам в палацах своєї невістки цариці Єлисавети. Була вона принцесою і випромінювала німб слави лише в царстві духа, коли творила свою пісню: Я на гору крут у крем ’яную Буду камінь ва ж ки й підіймат ь І несучи вагу ту ст раш ную, Буду пісню веселу співать. Зарання лиха історична доля поклала на неї важкий камінь і вимагала мужности на право жити. Під цією ношею вона разом з чоловіком створила, зберегла, як душу, передала дітям мову, пісню і пам’ять про чесний рід. Рівність її з чоловіком з правіку була однією з великих українських національних традицій. В часи найважчого занепаду життя, в безпросвітних буднях вона навіть брала верх над чоловіком і свідомо несла головну моральну відповідальність за честь свого роду, а отже й за гідність свого народу. Вільна від домостроївських пут, змушена сама виховувати, а то й утримувати дітей, українська жінка була хранителем духовної стійкости і здоров’я, мови і пісні, традицій та звичаїв — більшою мірою, ніж чоловік, що носив на собі рани та болі поразки, чума кував, бурлакував та блукав по світу, наспівуючи: Ой, високо сонечко зіходит ь, А низенько заходить... Биті шляхи йому заростали тернами, а доля стелила йому стежку на чужину... Куди ти йдеш, не спит авш ись? На кого покинув Батька, неньку ст аренькую, М олоду дівчину? Більш незалежна суспільно, вона була велич нішою і духовно цільнішою. Від ’’Наталки Полтавки” і ’’Запорожця за Дунаєм” — до ’’Фата морґана” і ’’Дорогою ціною” Коцюбинського — скрізь світиться захват героїчною постаттю української жінки в неге- роїчні часи нашої історії, що готувала чоловікам долю перевертнів та ’’пропащої сили”. Ця істина стала своєрідною концепцією багатьох творів нашої художньої літератури. Суха і чорна від праці, бита, але не зламана долею, у Панаса Мирного вона виказує людям свого єдиного сина, коли той спивається до озвіріння й переступає закони моралі. Вона висміює покручів, що пнуться в пани, і зневажає малодушних, що ”у лакомстві нещасному” гублять своє обличчя. Зціпивши зуби, вона відвер тається від хліба, якого не заробила: ”Ми бідні, але чесні”. Вона не бере жодної участи у самосуді рабів, спідлених від страху, — тільки голосить! Давні греки і римляни символізували в образі жінки безоглядну силу левиці, що ’’всім своїм єством прагне до перемоги...” Образ її, юної, вродливої й одважної, револю ційна Франція поставила на барикадах, освятила як свій національний прапор і дала йому ім’я — воля. Її велична постать перейшла на континент молодої Америки, яка над темними віками рабства й розбою високо піднесла статую свободи — в благій надії, що вона навчить людство дихати на повні груди... І в той самий час наш найбільший поетичний геній виспівав сльозами її долю покритки, матері, Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top