Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
ЖІНКИ—ПОЕТЕСИ ОЛЕНА ПЧІЛКА НА ШЕВЧЕНКОВІЙ МОГИЛІ Я на Тарасовій могилі Стою сама в журбі німій, Сплелися'в думки легкокрилі — Моя задума й смуток мій. Нема юрби, немає гуку, Мовчить околиця смутна, — Та виразніш про давню муку Могила мовить самотна... Я чую дух святої сили Під тим проречистим хрестом, І до величної могили Я прихиляюся чолом. Та не кладу вінець терновий, — Хоч муки тяжкії були, — після чого наступали репресії з боку чеського уряду. Траплялись випадки, що після таких виступів прихо дило урядове розпорядження: таким-то особам залишити Закарпаття. Прикладом може послужити виселення проф. Леоніда Бачинського, який був провідником українського Пласту. Крім того чеська держава давала субсидії протилежному таборові ”Т-ву Духновіча”, щоб його посилити і тим самим дати змогу каламутити воду в мовному питанні. Управа Союзу Українок на одному зі своїх засідань заплянувала організувати жіночий з’їзд цілого Закарпаття, щоб заманіфестувати свою націо нальну зрілість та силу. Скликано ширші сходини Союзу Українок, на яких винесено рішення запросити наших відомих та заслужених жінок Гали чини: сенатрку Олену Кисілевську, голову Союзу Українок посолку Мілену Рудницьку та загально відому Ірину Павликовську. Підготовлялись ми до з’їзду майже цілий рік. Найбільша заслуга в підготовці та переведенні з’їзду належиться Хариті Кононенко, яка була його промотором. Всі ми теж працювали інтенсивно. Важливу ролю в звеличанні з’їзду відограло наше свідоме учительство. У переддень з’їзду прибули представниці жіночого руху зі Львова: сенаторка Олена Кисілевська, голова Союзу Українок посолка Мілєна Рудницька і Ірина Павликовська. Хоч похід був призначений на 10-ту годину ранку, то в день з’їзду вже від години 5-ої вранці напливали маси народу з усіх кінців Закарпаття. Не грало ролі віддалення, бо багатьом прийшлося їхати кіньми майже дві доби. Точно о 10-ій годині перед полуднем кілька- тисячна маса українського жіноцтва в національних одягах, що характеризували ношу даної околиці, вирушила походом з парку (який знаходився поза містом), маршуючи через ціле місто до будинку Т-ва ’’Просвіта”. Картина була величава і надзвичайно Не буде це й вінець лавровий, Емблема бучної хвали, — Я положу барвінку вітку, Хреста я нею обівю, І польову кладу я квітку, Зірвану в близькому краю. Тарасе, батьку! ти вгадаєш, Де квітка тая процвіла, Красу журливую пізнаєш, Що в краю рідному зросла. То ’’сон-трава”, що на могилах, Тобою вспіваних, буя, Де ти витав на тихих крилах, Де думка плавала твоя! мальовнича, бо тут ми побачили строї цілої Собор ної України, як також ношу всього Закарпаття. Похід відбувся в такому порядку: попереду йшли дві духові оркестри, за оркестрами три гуцулки, які несли прапори, за ними йшли наші визначні гості зі Львова: О. Кисілевська, Мілєна Рудницька і І. Павликовська в супроводі управи Союзу Украї нок Закарпаття. За ними їхали алегоричні вози, а далі йшли пластунки й дівчата в національних одягах зі всієї Соборної України та великими групами жіноцтво Закарпаття в ноші своїх околиць — починаючи Гуцульщиною і кінчаючи Верховиною; закінчували похід представники цевтралі Т-ва ’’Просвіта” з усіма своїми філіями в товаристві своїх родин і решта публіки. Дефіляда тривала майже дві години. Мешканці на вулицях пригля далися цьому величавому походові, бо жіночі з’їзди за весь час існування Закарпаття ніколи не практику вались — подія ця була сенсацією. Закінчивши похід делегатки і жіноцтво заповнили по береги просвітянське кіно, яке вміщу вало більше як дві тисячі осіб. Заступниця голови СУ Ірина Невицька привітала з’їзд. Склала найсердечні- шу подяку дорогим представницям жіночого руху з Галичини, як також зачитала писемні привіти, які наспіли від різних українських організацій та установ місцевих і заграничних. Завершили з’їзд промови наших гостей з Галичини: першою промовляла сенаторка О. Кисі левська, слово якої присутні переривали бурею оплесків, а коли промовляла голова Союзу Українок М. Рудницька, відома всім, як надзвичайний промо вець, оплескам не було кінця. Таку змістовну й патріотичну промову рідко коли можна почути. Навіть призначений урядом поліційний інспектор Калиняк, заслухавшись у промову, не зупиняв Мілени, коли вона згадувала про приналежність Закарпаття до Соборної України. На закінчення дуже добре опрацьований фінансовий звіт зачитала І. Павликовська. На жаль, це був перший і останній з’їзд Союзу Українок Карпатської України! На основі статті з журналу "Промінь". Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56-57 
58-59 
60-61 
62-63 
64-65 
66-67 
68-69 
70-71 
72 
