Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
ЖІНОЧА СЕКЦІЯ ’’ПРОСВІТИ” У КРАКОВІ З вибухом Другої світової війни перестали діяти самостійні жіночі організації на західніх українських землях. Закінчення воєнних дій в 1945 р. дало змогу жіноцтву на еміґрації в Німеччині, Австрії й інших країнах Західньої Европи об’єднатися, повести ши року, плянову працю і стати знов важливим факто ром українського громадського життя. Загально відомі є і розвиток українського жіночого руху до 1939, як також період, що почався 1945 р. Мало однак говориться, а ще менше пишеться про трагічні роки Другої світової війни, і могло б здаватися, що жіноцтво, позбавлене змоги виявити себе в само стійних організаціях, розгубилося, перестало діяти і було безрадне супроти всіх подій, які принесли зі собою війна і важкі часи нової окупації. В дійсності так не було. Жіноцтво організувалося і діяло впродовж цілого того часу, хоча змінилося не лише правне оформлення жіночих організацій, але також і зміст праці, який мусів бути пристосований до нових обставин. Змістом цим стала допомога полоненим, політичним в’язням, сиротам, біженцям, яка вимагала багато зусиль, жертвенности і самопосвяти в часах загального зубожіння і недостатку, ведена часто напів леґально або й проти виразної заборони окупа ційної влади. Роботу цю вело українське жіноцтво, згуртоване у жіночих секціях, гуртках, а також під фірмою всяких комісій і комітетів, які навіть не пода вали до загального відома, що левина частина їхньої праці була виконана руками організованого жіноцтва. Документи з тих часів майже всі загинули у воєнній хуртовині і тому треба було б зібрати мате ріяли і спомини, щоб зберегти їх як свідоцтво громадської зрілости української жінки, яка в най більш несприятливих обставинах зуміла виконувати свої обов’язки супроти української спільноти. Хочу згадати про працю жіноцтва на т. зв. першій еміґрації в Кракові в pp. 1939-1941. Короткий проміжок часу, а також віддаль від українських етнографічних земель не дали змоги розвинути шир шої діяльности, але згадка ця може кинути світло на сам підхід до проблеми та постійне намагання координувати дію усіх жіночих сил. Вже восени 1939 р. в краківській ’’Просвіті” відбулися ширші сходини, що на них явилися числен но жінки, які ще перед війною постійно жили в Кракові, а також новоприбулі з-за Сяну, головно молодь. Всі вони були однозгідні, що треба себе оформити і розпочати працю. Був це час, коли творився Український Центральний Комітет, єдина тоді дозволена німецькою окупаційною владою організація, яка мала охопити всі ділянки громад ського життя. Всім було ясно, що нема змоги створити самостійного жіночого товариства, тому вирішили тимчасово зорганізувати жіночу секцію при ’’Просвіті”, яка зразу по війні відновила діяль ність. Розмови з управою ’’Просвіти” закінчилися позитивно. Секція випрацювала для себе окремий правильник, застерігаючи собі широку автономію, якою потім користувалася і з боку управи ’’Про світи” не мала ніяких перешкод у праці. Головою секції стала М. Дяків, опісля Харитя Кононенко. Активно працювали в 1939-1941 pp. Христина Воє- відка, Дарія Думин, Юстина Козак, Ірина Козак, Кульчицька, Наталія Міляц, Ірина Падох, Тамара Панченко, Ірина Повзанюк, Дора Рак, Іванна Рожан ковська, ОленаТеліга, д-р Марія Ясеницька та багато інших, яких прізвища вже призабулися. Секція розвинула харитативну, культурно- освітню й імпрезову діяльності. Референтура культурно-освітня організувала реферати на актуальні теми, святкові сходини для вшанування пам’яті визначних громадянок, вечори українського танку і співу тощо. З приводу смерти С. Русової відбулися жалобні сходини. На Великдень 1940 р. секція зорганізувала з великим успіхом спільне "свя чене” в залі ’’Просвіти” для української громади в Кракові. Прибутки з розвагових імпрез були призна чені на харитативну діяльність, передусім на допо могу хворим у шпиталях. Секція співпрацювала з Відділом Суспільної Опіки при УЦК у роздачі амери канських дарів і інших допомог. В травні 1941 р. секція зорганізувала дитячий садок при вул. Зеленій ч. 22, який опісля провадив Український Допомо- говий Комітет майже до кінця німецької окупації. Власні засоби секції, а також фінансова підтримка таких установ, як Український Банк і УГАС у Кракові, дали змогу відновити 5-кімнатне приміщення і як слід устаткувати садок. Жіночий відділ Куреня Молоді співпрацював зі секцією і включився у такі акції, як допомога хворим, опіка над дітьми тощо. Наладнавши місцеву працю, секція з ініціативи Хариті Кононенко, нав’язала контакт з УЦК з метою створення жіночої Централі. Завданням її мало бути охоплення низових клітин, що вже існували і органі зування нових низових клітин на українських етнографічних землях, які тоді опинилися під німецькою окупацією. Централю зорганізовано взимку 1940/41 р. при Відділі Культурної Праці УЦК. В склад її ввійшли: Харитя Кононенко голова, Марія Біляк заступниця голови й організаційна рефе рентка, Ірена Павликовська, господарська рефе рентка, Дарія Ребет культурно-освітня референтка, Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56-57 
58-59 
60-61 
62-63 
64-65 
66-67 
68-69 
70-71 
72 
