Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
ПРАЦЯ Й УЧАСТЬ ЖІНОЧОЇ МОЛОДІ СТАНИСЛАВОВА В УКРАЇНСЬКОМУ ЖІНОЧОМУ КОНҐРЕСІ 1934 РОКУ (СПОГАД ОРГАНІЗАТОРКИ) В 1930 році заснувався в Станиславові при Т-ві Молода Громада Гурток української жіночої молоді ім. Уляни Крав ченко. Членками його була жіноча молодь із середньою освітою. Вона поставила собі ціллю вести культурно- освітню працю серед молодого українського жіноцтва за допомогою доповідей, гутірок, імпрез, літературних вечо рів, відзначування історичних подій. На увагу заслуговує зокрема згадка про жіночий хор, дириґенткою якого була Ірина Сулима, а згодом Лідія Каратницька і проф. Іван Не- дільський. Хор виступав на концертах у пошану Лесі Українки, Ольги Кобилянської та патронки Гуртка Уляни Кравченко, з якою утримував теплий зв’язок, і яка присвя тила йому вірш ’’Слово матері”. В січні 1933 р. всі сорок членок Гуртка перейшли до філії Союзу Українок у Стани славові. Створено три секції: культурно-освітню, органі заційну й мистецьку. Дарія Скочдополь- Бойчук Першою головою культурно-освітньої секції була одна з видатних постатей тодіш ньої ж іночої молоді С та- ниславова, велика патріотка, енергійна діячка в різних секторах громадського життя Дарія Скочдополь. Завданням організаційної секції була праця серед українського сільського жіноцтва, творення кружків Союзу Українок у станиславівському, національно-усвідомна праця, піднесення культурного рівня українського села, за снування дитячих садків по селах, ведення куховарських курсів тощо. Була це ’’незорана нива”, що вимагала вели чезної праці, труду, посвяти та справжнього патріотизму. 1933-го року відбувся вишкільний організаційний курс при філії Союзу Українок у Станиславові для підготовки кадрів організаторок до праці з сільським жіноцтвом. Учасниць курсу було 17. Курс вела Дарія Скочдополь (заміжня Бой чук), яка саме закінчила такий курс у Львові заходом Головної Управи Союзу Українок у Львові при співучасті кваліфікованих доповідачів. Членами організаційної секції стали саме ті курсанти, що відбули згаданий вишкіл: Дарія Скочдополь, Стефа Матківська, Марія Когут, Анна Когут, Надія Білобрам, Люба Костецька, Гена Скульська, Варка Логаза, Стефанія Ясінська, Оксана Лемеха, Наталія Ткачук, Нюта Скочдополь, Галя Дрогомирецька. Головна Управа СУ у Львові рішила в 1933 р. відбути Світовий Український Жіночий Конгрес у Станиславові. Про таке рішення повідомила управу філії СУ у Станиславові її голова Амалія Рублева, яка брала участь у нарадах Централі. Вона теж поінформувала про ролю й участь станиславівської філії в підготовці Конґресу. Стани- славівській філії призначено бути господарем Конґресу, зайнятися приміщенням гостей, прохарчуванням, підшу канням заль на наради, мистецькі імпрези, виставки та най важливіше завдання — приготувати й перевести "День Української Селянки” під час Конґресу. Це останнє — не легке завдання доручено організаційній секції. Головою її була тоді Оксана Лемеха, абсольвентка української дівочої гімназії в Станиславоі й ентузіястка праці серед сільського жіноцтва. Конгрес, що мав відбутися наступного 1934-го року, накладав на членок організаційної секції завдання створити мережу Кружків Союзу Українок по селах стани- славівського повіту, перетворити існуючі жіночі гуртки при читальнях "Просвіти” на Кружки ’’Союзу Українок”, при тягати до громадської праці сільське жіноцтво та підгото вити Кружки до участи в Конґресі. Ми, молоді організа торки, взялися з ентузіязмом до праці, бо свідомість, що це труд для рідного народу, додавала охоти й енергії. Кож ного тижня членки організаційної секції відбували сходини, на яких обговорювано працю створених Кружків, їхні по треби, звітовано про успіхи та недоліки відбутих поїздок, пляновано дальші виїзди в терен та намічувано програму. Друкованих рефератів, готових матеріялів, гутірок було тоді обмаль, хоч і користувалися ми порадами ’’Жіночої Долі”, ’’Жіночої Волі", "Українки”, що виходила в Коломиї під редакцією сен. Олени Кисілевської. Доводилось самим випрацьовувати доповіді, гутірки, переписувати їх ручно та передавати одна одній. Працюва ла тоді в редакції "Жіночої Долі” Дарія Макогон, пізніше письменниця Ірина Вільде. Кожної неділі і свята після Служби Божої вирушала організаторка в поблизькі села. Підміські Кружки СУ зде більше посилали по "делегаток”, як нас звали, підводи. Згадаю хоч один епізод. На одно-кінній підводі, високо вимощеній сіном та застеленій смугастою веретою вмо щуюся я ’’делегатка” філії Союзу Українок. Переглядаю свої записки, програму сходин Кружка, до якого їду, під учую доповідь чи гутірку та веду принагідну розмову з привітним візником-чоловіком, чи сином членки управи Кружка. їдемо до села Викторова. їдемо довго, бо село
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56-57 
58-59 
60-61 
62-63 
64-65 
66-67 
68-69 
70-71 
72 
