Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
Провід Конгресу. Зліва четверта Олена Кисілевська, Софія Русова, Мі- лена Рудницька, Евгенія Макарушкова виховує наші діти в українському дусі. Рівнож щоб помогти будові захоронки для дітей емігрантів у Перемишлі, бо в противному випадкові вони для нас пропащі. Денно було по-десять рефератів, щоправда їх слухалось уважно, бо бу ли цікаві і дещо з них лишилось, але мало, бо так багато наслухались за один день, що годі все запам’ятати. У вівторок вечором був равт "Шануймо народню ношу” — І знов краса, всі пан: в народних строях. Бачилось різні строї і шляхетські-дворянські, народні гуцульські, лемків ські. Я була в лемківськім строю, позичила мені одна пані, бо я не маю. Робили ми знімку, але я її не маю, може мені куплять у Львові і пришлють. Деякі пані спеціяльно шили собі строї народні. П. Кисілевська була в строю угнівських міщанок, п. Рудницька в гуцульськім строю, а п. Павликов- ська в українськім. У середу перед полуднем були ще реферати. А по по лудні відчитано резолюції: I. Віддано честь Н. Кобринській — повстанням з місць. II. Признання, що Український Жіночий Конгрес відбу вається серед дуже тяжких відносин, кличемо маси солі дарно до праці. III. Співчуття українській жінці на Великій Україні про тест проти признання СССР до Союзу Народів. IV. Відношення до релігії і Церкви, яка грає велику ро- лю в житті народу. V. Становище до моралі родини і материнства. Що так муж як і жінка є рівно відвічальні за здоров’я нового поко ління, а через нього за здоров’я нації, домагання рівних прав матері з батьком. VI. Потреба і конечність жіночих організацій. VII. Опіка над жінкою селянкою і оборона її перед де націоналізацією, коли вона приходить по заробіток у місто. VIII. Потреба зв’язків українського жіноцтва з міжна- родніми організаціями. IX. Плекати та шанувати рідну мову в хаті і публічно. X. Справа національного виховання. Поширити сітку захоронок, садків, бібліотек і т.д., улаштовувати курси для неграмотних, аматорські гуртки, хори. XI. Плекати спорт. XII. Дбати про народне здоров’я закладаючи порадні. XIII. Суспільна опіка над занедбаною матір’ю і дити ною. По відчитанні і прийнятті резолюцій, наступило про щання. М. Рудницька закриваючи конгрес прощала і дяку- вала всім і кожній зокрема так гарно і щиро-сердечно, що кожний відчував, що ми всі то одна, всі ми сестри і, як ска зала делегатка з Полісся, нема в наших серцях кордонів. Прощаючи М. Рудницька згадала всіх тих, що не могли бути з нами і тих що зі сльозами в очах вернулись з львів ського двірця додому. Прощала всіх у надії, що ми з'їде- мось знову на конгрес у вільному Києві. Відтак прощали нас ще делегатки з Полісся, Буковини і інші. З Буковини сказала: Я вітала вас словами "дорогі се стри, а прощаю рідні сестри”. І знов гарна картина на сцені. Прощаються з собою делеґатки, кидаються собі в обійми, плачуть і радіють, що таке велике свято довелось їм від святкувати, злучитись серцем і душею в одну сім’ю і бачи ти жниво 50-літньої праці. Накінець полились звуки гімну народного і ми справді з жалем, що вже кінець, розійшлись додому. Був на конгресі і малий інцидент, бо станиславівські студентки були обурені чому не відчитано їх реферату, ко ли М. Рудницька вияснила, що казала їм деякі місця, які могли наразити не тільки конґрес але й усі жіночі організа ції на розв’язання, вичеркнути, вони почали тупати ногами і казали, що такого в рефераті не було, відтак вийшли з залі заявивши, що виступають з Союзу Українок. Було то при кре, але в нас завжди таке буває. Кінчу, що важніше написала, а з браку місця більше не пишу. Цілую щиро враз з мамою і всіма. Напиши трохи. Оля (Ася) Група учасниць Конгресу. Зліва Харитя Кононенко, Марія Когут як-Гпадка, д-р Анна Когут як-Кобрин, Н.Н., Ірина Ма- кух-Павликовська. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top