Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
крема батьки, вважали створення окремого дівочого товариства революціонерським зривом, що безпосе редньо загрожував "доброму тонові”, впливові бать ків на дівочу молодь, відтягав дівчат від домашніх занять і взагалі грозив цілковитим "переверненням у голові”. Кріпко закорінені традиції домашнього вог нища, що вказували дівчині одне завдання: бути йо го жрекинею та один шлях: підготови до ролі доброї жінки, матері й господині, могли бути сильно захита ні, а то й перечеркнені внаслідок створення "Кружка укр. дівчат”. Самоосвіта, що її висували ініціяторки майбутнього товариства як головну ціль, була, хто зна, чи не найгрізнішим страховищем, що загро жував дівчатам утратою цього, що під тодішню пору вважали найбільшою прикметою дівчини, а саме скромности й несвідомости. Та не лише старше громадянство було згіршене й протестувало проти створення дівочої організації. Обурилась теж частина академічної молоді, що її теж виховували в такому наставленні, щоб у жінці ці нити лише ”das ewig Weibliche”. Тим можна пояснити теж виступ п. Я. Я. В. на сторінках ’’Комаря” з дня 15. III. 1901. Якраз напередодні І. Загальних Зборів Т-ва ’’Кружок укр. дівчат”. Послухаймо, що пише Комар зприводу відозви дівчат поміщеної у "Молодій Україні” з лютня 1901 р. У першому фейлетоні під наголовком: Мойше мах діх ґройс або гойх міт ді пєнтес. (Трагіко мічна історія на патріотичній еманципаційно-дівочій осно ві). ’’Постіль біла, стіна німа, ні з ким розмовляти”, співають у нар. пісні. Ох та пісня! Кілько то сліз витиснула з очей дівочих! Аж прийшов XX вік і над усіми кличами понісся по клик: "Лучімся, організуймося до боротьби з ворогом, до поліпшення нашого стану й бунту. В дівоче серце вдарив цей клич немов молот в гаряче залізо. І ось найлучші з дів чат цілої кількадесятьміліонової нації задумали діло ве лике. Задумали заложити своє власне, дівоче товариство, в котрім би рядили після своєї волі. У великім місті, на неве ликій улиці, в тінистій віллі жило собі кілька ініціяторок це- го діла безсмертнього. Нова, поступова течія найшла в них завзятих приклонників, бо й на балі ходили, на концертах бували, а навіть університет звідували. А в иншім малім дімку, на иншій малій улиці, жило знов ініціяторок штук кілька. Поступові до крайности, на пиво, на вино, лікери і прочі нектари розвеселяючі та укріпляючі після Письма св. серця людські, хотіли вони вівсім, бук вально вівсім дотримати поля своїм товаришам-мужчинам. На иншій знов улиці, під крилами неньки-науки, в за тишній кімнаті жила собі одна панночка-цвіточка, що на віть мала правдивий документ зрілости та вчащала на фі- льософію в тій ціли, щоби опісля ясно як на долоні могла доказувати ’’невірним Томам”, що женщини гідні дорівню вати у всім бридкому полови. Вона неначе була сотворена на проповідницю менших, незрячих сестер. — І совершиша- ся. Товариство в ціли самооборони і самоохорони повста ло. Вправді по великих короводах, бо власти зчеркнули найважніші точки статута, що мовляв ціллю Т-ва є, аби як найбільше мужчин оповити в родинне щастя, а дозволили лиш на невинну забавку, як самообразування і т. д. На Заг. Зборах мають лише рішити чи орґаном Т-ва має бути "Дзві нок” чи оснувати власний орґан. Нове Т-во хоче вже в най ближчих мясницях виступити з першим "независимим” ба- лем на котрий вступ матимуть лише ті мужчини, що пожер твують своє життя для розвязання жіночого питання". На те в "Ділі” з 17. III. 1901 р. появилася така відповідь: Що недавно заснували Ми товариство дівоче, Що кожна з нас ідеали Розвивати свої хоче Чи се дивно? Сеж товариство невинне Без претенсії до світа, Наша ціль є лиш просвіта Нас самих на кождім поли, Бо із польської ми школи Винесли лиш тьму кромішну. Чиж се смішно? Що ми лучимось в громадку, Щоб у ній ширити гадку Чого вчитись, що читати, Щоб життя не марнувати, Щоб про танці та про строї, Про романси та підбої Не думати безпреривно Чи се дивно? Миж не підем на пораду В "академіків” громаду, Бо сказали би нам в очі, Що з нас кожна замуж хоче, А не хочем, щоб ті "джуси” Трактували нас, як ’’гуси”. — Се нам дивно, та — не смішно! Що вчинив се "Комар" грішно. В обороні Товаришок С. Але й це покищо не помогло, бо в ч. 6 і 7 Комаря з 1901 появився знову фейлетон, як звіт із наших Загальних Зборів, у якому п. Я. Я. Б. висміває хід нарад і перекручує їх насмішливо, а наприкінці, по даючи прізвище вибраних до виділу членів, примі щує їх одно під одним в цей спосіб, що з букв усіх прізвищ виходить одне речення. Шухееич Дарія Дольницька Таіза Шухевич Ірина Дуткевич Ольга Арданівна М ихаїла Борковська Марія Підлясецька Марія Будзиновська Наталія Бережницька Олена Сочинська Клима Левицька Стефанія Водночас у цьому семому числі Комаря п. Мо. по стійно писав звіти віршом під наголовком ”3 послідніх днів” пише ось що: Приїзджу з лютринкових купелів до міста, Аж тут вже жде на мене клопотів зо двіста Найбільше ж мій заступник наробив бешкету Пустивши українські дівчата в Газету. Тож хотячи дізнатися, чи мав він причини Дівчата українські піднимать на кпини Читаю їх відозву й не виходжу з дива:
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56-57 
58-59 
60-61 
62-63 
64-65 
66-67 
68-69 
70-71 
72 
