Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
Наталя Полонська-Василенко — іст орик Natalia Polonska-Vasylenko — historian Я бачила Полонську-Василенко в Мюнхені 1967 року. Вона виглядала як королева з старанно зачіса- ним білим волоссям, з чудовими аметистами — брошкою і браслетом. З праць Полонської-Василенко я дещо зачерп нула для цієї статті: з розділу ’’Жінки в науці” у книжці ’’Видатні жінки України” (1969) і з двотом ника ’’Українська Академія Наук — нарис історії”, виданому в Німеччині у 1950-тих роках. Тут я розшукала імена жінок, членів і співробітників Академії, заснованої 1918 року у незалежній україн ській державі. Три жінки були серед членів-кореспондентів у роках 1919-1928. У 1939 році на членів-кореспон- дентів обрано двох жінок. У списку співробітників Академії, від часу її заснування до 1940 року, який включає близько 1100 осіб, серед них видатних учених, професорів, докторів наук, є 97 учених- жінок. У 1926 році (а це був час розквіту Академії) 83 члени і співробітники Академії опублікували свої наукові праці, з них 14 жінок. Відомо, що 1930-ті роки були часом погрому України, погрому української літератури і науки. В тюрмах і концтаборах загинули сотні членів і співро бітників Академії. Серед жертв терору було чимало жінок-науковців, згадаю трьох видатних учених у ділянці гуманітарних наук. Історик Наталя Мірза-Авак’янц, народження 1889 року, професор Харківського і Полтавського Інсти тутів Народної Освіти, пізніше Київського Універ ситету, автор праць з історії України. Її заарешту вали 1937 року і заслали до концтабору. Катерина Грушевська, 1900 року народження, дослідниця української і порівняльної етнографії, керівниця Комісії історичної пісенности і Кабінету примітивної культури при Українській Академії Наук. Опрацювала найповніше досі видання ’’Українські народні думи”: перший том вийшов, а другий — по виході з друку був вилучений з продажу. У 1937 році була заслана до концтабору на Далекому Сході. Олена Курило, 1890 року народження. Визнач ний мовознавець, вона брала активну участь в опрацюванні норм української літературної мови. Була автором оригінальних праць, а з її підручників училась уся Україна. Були жертви терору і серед жінок, що працю вали в різних ділянках природничих наук. Пропала в тюрмі чи концтаборі геолог Наталя Левицька-Гаври- лова. Рубала ліс у концтаборі на Далекій Півночі Ізидора Косач-Борисова, учений агроном, дослід ниця в ділянці фізіології рослин. Її звільнили з табору після "воз’єднання” Західної України з Радянською, бо Ольга Кобилянська та інші питали,де сестри Лесі Українки. Згадаю трьох українок, які у 1920-1930-тих роках були видатними ученими в ділянках природничих і медичних наук. Ганна Закревська (1890-1974) була не тільки першою українською жінкою геологом, але й нале жала до грона провідних українських геологів: керу вала геологічними експедиціями, була директором Геологічного Музею Академії Наук, професором Ки ївського Університету, Геолого-гірничого Інституту, Педагогічнго Інституту, автором численних публіка цій. У роки терору, коли багатьох українських геологів заарештували і кількох з них розстріляли, була заарештована і Закревська. На схилі літ, в емі грації, вона розповідала мені про своє ув’язнення. В тюрмі вона чула, що ув’язнених геологів під час допитів дуже били. Закревська стала дуже релігій ною. Коли її вели на допит, молилась, щоб слідчий тортурами не змусив її наговорити на себе і інших. У 1939 році справи трохи полегшали, зняли наркома внутрішніх справ Єжова. Закревську судив Ізидора Косач-Борисова — агроном Izidora Kosach-Borysova — agriculturist and botanist Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top