Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
УКРАЇНСЬКІ ЖІНКИ В НАУЦІ Л ю бов Д раж евська (світл. 1954 р.) геолог, ж урналіст ка Lubov Drazewska (1954) geologist, journalist Тема про українських жінок, що працювали і працюють у різних ділянках науки, широка і багато гранна; учених українок було й є багато, серед них — талановиті, творчі і продуктивні науковці на рівні науки свого часу. У цій статті я порушую тільки деякі аспекти проблеми, згадую лише кількох жінок- учених і обмежуюся певним часом і простором. Саме поняття "українська жінка-вчена” не просте. Були жінки, народжені в Україні, які працю вали поза батьківщиною і увійшли в світову науку, як от, математик Софія Ковалевська (1850-1891), народ жена на Полтавщині, професор Стокгольмського університету та Марія Павлова (1854-1938), народ жена на Чернігівщині, видатний палеонтолог, професор Московського університету. Натомість були росіянки з походження, що працювали в різних ділянках українознавства, як от, Марія Грінченко (1863-1928), знавець української мови, від 1919 року співробітник Української Акаде мії Наук та Олександра Єфименко (1848-1918), видатний історик України. Обидві ці категорії жінок цікаві. Перша вказує на таланти, народжені на українській землі; друга — на притягальність української проблематики, а також (це вже інша тема) на "досягнення” деяких мішаних подружжів. Згадані українські філолог і історик були одружені з українцями. Трохи історії. До кінця 1870-их років жінки в царській Росії, під владою якої була центральна Україна, могли здобувати вищу освіту тільки за кор доном. Лише одиниці могли це робити. В кінці мину лого сторіччя відкрилися вищі жіночі курси в Петер бурзі і Москві. Проте, кілька здібних українських жінок, що не мали університетської освіти, стали ученими і лишили слід в історії. Такою була Олена Пчілка (Ольга Драгоманова-Косач) — етнограф, фахівець у ділянці українського народного мистецтва. У віці 27 років, 1876 року, вона видала ілюстровану книжку ’’Український орнамент” з текстом російською і французькою мовами. Була членом-кореспон- дентом Української Академії Наук. Революція 1905 року у Росії кардинально змінила справу вищої освіти жінок. У Києві і Харкові відкрито вищі жіночі курси, також медичні курси на рівні медичних факультетів університетів. Був дозволений вступ жінок до комерційних і політех нічних інститутів. Українські дівчата заповнили вищі учбові заклади. Чимало з них по закінченні стали ученими різних фахів, переважно у гуманітарних і природ ничих науках. Видатним істориком України була Наталя Полон- ська-Василенко, народжена 1884 року в Харкові, закінчила Вищі Жіночі Курси в Києві. Була профе- Опена Пчілка (Ольга Драгоманова-Косач) — етнограф Olena Pchilka (Olha Drahom anov-Kosach) — etnographer сором історії в кількох вищих школах Києва, авто ром численних публікацій з історії України. У 1940 році дістала ступінь доктора історичних наук ухвалою Вченої Ради Інституту Історії Академії Наук СРСР. Під час війни Полонська-Василенко емігру вала на Захід і тут продовжувала інтенсивну наукову роботу до смерти в Західній Німеччині 1973 року.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56-57 
58-59 
60-61 
62-63 
64-65 
66-67 
68-69 
70-71 
72 
