Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
В 1862 р. постало в Парижі товариство ремісни чих шкіл для жінок. При заснуванні рахувало воно 50 членів, які платили річно по 25 франків. З такими незначними засобами відкрило це товариство школу, яка мала не більше як 6 учениць. Протягом кількох місяців число це зросло до 40, а число членів до 105. З кінцем 1864 р. школа виховала вже 152 учениці. Крім того існує в Парижі більше як 20 шкіл рисункових і малярських, в яких під опікою і з допо могою держави навчається до 600 жінок на корисних робітниць у фабриках порцеляни, виробів з кости та дерева. З-поміж них часто виходять справжні артистки. Медичний факультет у Парижі поступаючись перед натиском нових жадань, допускає жінок до викладів, на котрі в 1873 р. учащало 6 жінок. В Італії по всіх майже містах засновуються товариства, постають спеціяльні школи і часописи з метою ширення поміж жінками освіти, технічних відо мостей, а також підтримки їх громадського і політич ного визволення. Професійної освіти перша боронила ГІявра Мантеґацца, яка заснувала першу рільничу школу в Медіоляні. Крім неї домагалися її маркіза Патарі і Александра Павіза. Ті достойні жінки зрозуміли добре, що наукова і професійна освіта, яка дає мож ність самостійного заробітку, є дійсним ключем до розв’язання жіночого питання. Ці погляди знайшли багато прихильників серед впливових людей. Директор телеграфічної служби д’Аміко почав давати посади жінкам не зважаючи на прикру опо зицію з різних боків. Міністер освіти Коппіно задумав відкрити нове поле для жіночої діяльности через утворення для них рільничих курсів. В Італії немає закону, який би не допускав жінок на університети, не дозволяв би їм одержувати дипломи, і не одна жінка з того вже скористала. Доволі буде пригадати про голосну справу про відкриття адвокатського бюра жінкою, яка була доктором прав, або про доктора медицини придворного лікаря італійської королеви. Недавно одна росіянка склала іспити в Пізі, одержала диплом і з успіхом практикує у Фльо- ренції. В Росії під час звільнення селян в 1861 р. вперше відверто порушено жіноче питання в газетах. Реформи останнього панування дали сильний по штовх жіночому рухові. Реформа адміністрації відібрала місця тисячам урядовців. Доньки їх, що дотепер жили більш-менш у добробуті, мусіли кину тись у світ за заробітком. Знесення кріпаччини зруйнувало дрібних власників, і доньки їх також мусіли шукати хліба. Влаштовувано отже безплатні робітні для таких жінок, що бажали вчитися або уживати машин до робіт. В Петербурзі постало това риство з метою засновування всяких жіночих шкіл. В Варшаві є промисловий заклад для жінок і спілка сполученої праці, як також дуже щасливо провад жена школа рисунків і малярства. Вища професійна освіта викладається на медичних курсах. Надзви чайно допоміг жіночому питанню міністер війни. Головною ціллю медичної академії, яка підлягала міністрові війни, було вишколення військових хірургів, а що будинок тієї академії був дуже обшир- ний, відступлено одну частину його на виклади і клі ніку жінкам, яким викладали там про дитячі і жіночі хвороби. Однак самі професори впровадили мішані медичні виклади, додали четвертий і п’ятий рік, відкрили шпиталь і трактували жінок цілком нарівні з мужчинами. Тепер в Петербурзі маємо 52 лікарів- жінок, а в цілій Росії 250, хоча минуло заледве десять літ від часу, як допущено жінок на медицину. Багато росіянок відбувало також медичні студії за кордо ном, на університетах Цюріху, Берліну і Парижу. Недавно були старання, щоб відкрити жінкам прав ничий відділ. Професори запропонували виклади права на жіночих курсах в Петербурзі, а кілька жінок вирушило за кордон для відповідних підготовчих студій. Уряд дає жінкам заняття в департаменті ціса- рової, який керує гімназіями і жіночими інститу ціями. Жінки дістають також посади при службі телеграфній і при залізницях. Швайцарія не зважаючи на лібералізм і високий розум законодавців, була однією з останніх країн, що приєдналися до провідних думок жіночого питання. Від 1849 до 1868 року почини американських жінок уважалися за щось дике і дивоглядне. Аж у березні 1868 р. Швайцарія почала також рухатися. В тім році заснувалося загальне товариство жінок, яке удалося до центрального комітету Ліґи миру, що приготов лялася до свого конгресу в Берні, з проханням про допущення жінок до співучасти у нарадах. Прези дент комітету Ґустав Фоґт з Берна по довгих диску сіях відповів, що жінки не тільки будуть допущені, але навіть зможуть забирати голос. Сподівались чогось кумедного, а вийшло поважне: жінки пред ставляли з різних вихідних точок докази на користь жіночих прав. Світла бернська маніфестація звер нула на себе загальну увагу. Бернський з’їзд дав початок новому товариству під назвою "Solidarite” і двом чи трьом іншим, котрі багато спричинилися до поліпшення умовин життя і освіти жинок. Також товариство ’’Societe d’utilite publique” розгалужене по всіх кантонах, не раз порушувало питання якими способами треба б змагати до того, щоб добитися чесного заробітку і самостійного утримання для жінок. В жовтні 1872 р. вислано петицію до головної женевської ради від женевських матерів про прийняття жінок на місцевий університет; петиція була прийнята, і зразу появилося значне число студенток, яке щороку збільшувалося. Але найбільше має їх цюріхський університет.11 Отже ми перебрали майже всі більші країни, де жіноче питання живіше виявилося хоч сміливо можна сказати, що нема країни в границях цивілізації, до якої б воно не проникало. Всюди можна побачити, як жінки змушені економічним недостатком, хапаються професійної праці у всіх її галузях. Зібравши однак усі факти, не можемо поминути одного з найтяжчих закидів, які постають проти того змагання. Коли той процес буде безнастанно зростати, і всі дотеперішні заняття мужчин займуть 11. Stanton, The Woman Question in Europe. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56-57 
58-59 
60-61 
62-63 
64-65 
66-67 
68-69 
70-71 
72 
