Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
Праги і держави утримують по 500 дівчат в школі. Нормальні школи відчинені навстіж для великого числа учительок у цілій Австрії, але останніми часами видали таку масу кандидаток, що велика частина мусить шукати місця в приватних домах. Також товариство учительок і Гувернанток (Verein der Lehrerinnen und Erzieherinnen in Oesterreich) займається не тільки інтелектуальними, але й матеріяльними справами членів. Дає безплатні інформації тим, що шукають праці, громадить фонди для хворих, утримує хату, в якій може поміститися кільканадцять осіб. Учителькам, що перебувають у Відні, дає добрі і здорові харчі у кухні. Крім нижчого учительства жінки мають також доступ до пошт і телеграфів у цілій державі. Товариство ’’Rudolf Verein” заснувало у Відні школу інфірмерок (доглядальниць у шпиталях), а в 1881 р. були прийняті учениці до клініки славного хірурга Більрота. В справі допущення жінок на університетські виклади міністер освіти вирішив, що це неможливе при теперішній університетській організації, бо за урядовими нормами кожна стать повинна мати окремі виклади; дозволяє отже лиш на урядження окремих спеціяльних викладів для жінок, наскільки університетська влада визнає це потрібним. Та, хоч двері університетів закриті для жінок, то все ж таки багато є таких, що покінчили студії за кордоном і немалу здобули собі славу. Роза Вельт з Відня одержала університетський ступінь в Берні, де правдоподібно стане асистентом проф. Пфліґера на клініці очних хвороб. Жінка д-ра Кершбаумера, який має в Зальцбурзі заклад очних хвороб, вчилася медицини у Відні, була асистентом чоловіка, а сьогодні помагає йому при всіх операціях. Камілля Остоіц пробула шість літ у віденськім університеті на відділі східніх мов, склала з відзначенням іспити з турецької і арабської мов і заснувала у Відні приватну школу східніх мов. У Швеції жіночий рух розвивається надзвичайно жваво в обох напрямках: професійнім і освітнім. Жінки-шведки не жалували праці, щоб здобути собі право на добру освіту; заснування великого числа жіночих шкіл можна покласти в заслугу енергії самих жінок. Часопис ’’Tidskrift for Hemmet” під редакцією Розалії Оліверкрона і баронеси Альдерспарре зробив багато доброго. Йому безперечно можна приписати значний вплив на освіту жінок у Швеції. Пані Альдер спарре заснувала також жіночу читальню, яка мала на меті не тільки виробляти смак через читання добрих книжок, але також постачати книжки тим, які через обмежені фінансові можливості не можуть їх купувати. В Штокгольмі від 1864 р. існує товариство для професійної освіти жінок, якого старання за поширення в цім обсязі жіночої праці знайшли вели ку підпору серед загалу. Сьогодні багато жінок знаходить заняття доступні донедавна лише мужчи нам, як наприклад служба в банках і приватних щадничих касах, а товариствах убезпечень, в торгівлі і на залізницях. Майже у всіх більших крамницях касирками є жінки. В 1880 р. було 5792 жінки заняті у торгівлі, а 3101 з них провадило підприємства на власну руку. В тім самім році 1900 жінок брало участь у промисло вих підприємствах, з тих 650 було власницями фабрик. В останніх роках усі галузі промислу стали доступні для жінок. Вони репрезентовані навіть у га лузі механіки. Жінки повинаходили багато нових промислових машин, приміром прилад для стро- єння органів і гармоній, удосконалення машин до шиття Гровера і Бекера, способу роблення сітей і т. д. В Штокгольмі дві сестри займалися з успіхом золотництвом. Крім того жінки займаються шевством, коронкарством, рукавичництвом, інтро- ліґаторством, емалюванням і викладанням перла мутровою масою, а також склярством, токарством, тапіцерством, цукерництвом і пекарством. Часто провадять власні підприємства ткацькі і друкарські як власниці або завідувачки друкарнями. Багато жінок займається також городництвом. Телеграфна, заснована урядом школа, має дуже багато слухачок. В 1864 р. допущено жінок до академій мистецтва, а в 1870 р. до університетів, і вже від 1873 р. одер жують вони університетські ступені нарівні з мужчинами. Більше як п’ятдесят жінок, дванадцять в однім 1883 р. склало вступні іспити cum laude але не продовжували далі своїх студій. З тих що покінчили одна є учителькою в мужеській школі в Штокгольмі, чотири пішли на філософінний відділ в Упсалі, три до Люнду на медицину. Університети в Штокгольмі, Упсалі і Люнді дають жінкам по одній стипендії. Шведки запевняють, що і професори і студенти став ляться до них з найбільшою пошаною. На Данію значний вплив зробив шведський щоденник ’’Tidskrift for Hemet” . Однією з найвираз ніших ознак поступу данських жінок є товариства, які засновано в останніх літах. В 1871 р. зоргані зувалось політичне товариство ’’Міжнародної спілки для справ жіночих” (Association internationale pour les droits des femmes), яке змінилося пізніше в това риство національне. Організація та існує дотепер. Хоча вступ до ’’ATENEUM”, головної читальні в столи ці був заборонений, то в 1872 р. засновано окрему читальню для жінок. Ця читальня як також торго вельна і промислова жіночі школи, постали з ласки приватних людей, одержали однак державну допомогу. Університетську освіту високо ціниться в Данії, і держава старається її поліпшити. В 1875 р. жінки були допущені до університету в Копенгазі і дозволено їм діставати всі ступені всіх відділів крім теологічного. Вища і нижча освіта школи початкові і університети широко відкриті для жінок, але як майже всюди, вся середня позиція залежить від приватної ініціятиви, — тож данські жінки уживають цілої своєї сили, щоб цю недостачу поповнити. У Франції агітація концентрується більше в літературі, яка жваво домагається рівноуправнення, певних змін в кодексі Наполеона, і карнім праві. Це гаряче підтримував "L’Avenir des Femmes”, що періодично виходить у Парижі. Незаперечні поступи, хоча менші як жінки в Англії, робить французьке жіноцтво на промисловому полі.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56-57 
58-59 
60-61 
62-63 
64-65 
66-67 
68-69 
70-71 
72 
