Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48-49
50-51
52-53
54-55
56-57
58-59
60-61
62-63
64-65
66-67
68-69
70-71
72
стать могла б дати більше геніяльних одиниць тяжко вгадати. Може бути, що як чоловіча так і жіноча стать однаково здібні аж до геніяльности, але чоло віки мають більше простору для розвою своїх здіб ностей, бо наслідки їх статевого життя забирають їм менше часу як жінкам. Інші пішли ще далі і шукають причини у вихован ні. На їх думку, щоб творити геніяльні твори, треба, щоб артист був зв’язаний з питаннями і завданнями свого часу, які звичайно лиш на око, здається, ле жать поза межами мистецтва. Щоб не знати яка ви сока і старанна була музична освіта жінки, вона не може стати ориґінальним творцем, бо відмежована від загального життя, не відчуває пульсації історії, загальних страждань, великих проблем, боротьби й перемоги принципів.4 Та всі ті теоретичні докази і суперечки не вирі шили жіночого питання, яке само собою майже з кожним роком зростало. Потреби життя, економічне становище цілого суспільства почали випихати жі нок поза домашній поріг і визначувати їм іншу ролю в спільній людській праці. В давніших часах мужчина не цікавився нічим ін шим, крім меча. Виконувати польові роботи, дбати про дім і худобу треба було жінкам, котрі з дітьми- підлітками та челяддю провадили господарство. Жінка, властиво, годувала цілу родину, вона була заробітчанкою і господинею, заряджувала домом і виховувала дітей.5 Той стан змінився по великих мандрівках народів. Через тривалий спокій і приріст людности мужчині довелось знизитися до управи ріллі, але завжди ще велика частина роботи в госпо дарстві, особливо годівля товару, залишилась жінці. А хоч щораз більше відчувалось від старого замкне ного господарства поодиноких занять у вигляді ре месел, хоч знаходилися вже між челяддю мельники, пекарі, кравці, шевці, ковалі, броварники і т.і., то все таки жінці лишилося ще велике поле діяння. Це тривало до того часу поки розвиток машин і загаль ний стан суспільної господарки не досягнув того ступеня, на якому він є тепер, і поки не прибрав форму т.зв. грошевої господарки, де гріш став па ном суспільних взаємин. Фабричний промисел за- труднює все більше число робітників, а поділ праці все більше комплікується. Кожний продукує лиш од ну частину того, що виробляється. Давніше далеко більше того, що було потрібне для домашньої госпо дарки, вироблялося дома членами родини, ніж це робиться тепер у найбільш консервативних селян ських родинах. Тоді дома пряли, ткали, шили одяг, робили напої, мило, свічі і багато інших дрібничок, які тепер купуємо в крамницях або замовляємо поза домом.6 Для науки і виховання дітей не було ще та ких відкритих і для всіх суспільних верств досту пних закладів, як тепер. Сільське життя і рільниче господарство займало навіть велику частину меш канців міста, так що навіть по містах можна було утримувати великий домашній персонал і перероб- 4. Prof. Dr. Lazarus, Bildung und Wissenschaft. 5. Tacitus, Germania. 6 . Dr. Carl Bucher, die Frauenfrage im M ittelalter. (M itte- lalter) ляти частину тваринних і рослинних продуктів для хатнього вжитку. Тому що та робота припадала зде більшого жінкам, то і молоді і старі, заміжні чи не заміжні знаходили працю дома і лише в рідких ви падках шукали заробітку поза домом.7 Але сучасний капіталістичний устрій до самої основи змінив ту "святу старовину”, так що з дня на день збільшується число жінок, що виломлюється 3- під накинених їм віковим порядком правил і жада ють для себе ширших прав для можливостей заро бітку. І це аж ніяк не можна назвати химерним зма ганням. Натомість треба визнати це важким фактом суспільного розвою, який пов’язується з цілим рядом інших суспільних питань і змін, що впливають на теперішнє становище жінки. А що виходить з еко номічних потреб життя, то мусить знайти і прокла сти собі дорогу тим більше, коли біда і нужда безна станно пхають наперед. Тож для тих, кому не по пали в руки вістки про жіночий рух і працю, а також для тих хто повторює, що все лиш в теорії красно виглядає, а в практиці не дасться виконати, може не зайвим буде представити живі приклади з життя. В них на особливу увагу заслуговує сильне і безна станне змагання жінок здобувати собі роботу поза домом і вишукувати для себе нові галузі заробітку. В Америці жінки мають вільний доступ не лише до фабрик, але й до всіх інших промислових підпри ємств. Майже виключно заволоділи шкільництвом нижчим і вищим, а також у лікарській професії стали поруч з мужчинами. Уже в 1867 р. було у Сполучених Штатах 300 лікарок. У Філядельфії в 1869 р. знахо димо шість лікарок записаних у податкових ре єстрах з річним прибутком від 10.000 до 50.000 франків. В Нью-Йорку одна лікарка мала з практики 80.000 франків річного прибутку6. Від того часу американки тішаться далеко біль шими здобутками. Вони, можна сказати, поспішним кроком ідуть наперед та завоювали майже всі становища, які там мають мужчини. Найновіші ста тистичні дані виказують, що 250.000 жінок скінчили вищі студії та займають становища адвокатів, лікарів тощо. Але перейдім до ближчої нам Европи, де також наперекір усім перешкодам і перепонам жінка фактично щораз сміливіше виступає на полі позадо- машньої праці. В Англії в 1860 р. постало в Лондоні спеціяльне товариство, якого ціллю було поширення поля заробітків жінок.Толовою товариства був між іншими впливовими особами лорд ІІІефтсберзі. За старанням того товариства бідні дівчата можуть учи тися безплатно малярства, різьби, фотографії, літо графії, бухгальтерії а навіть аптикарства.9 В 1964 р. відкрито там також науково-ремісничу школу для жінок, а жіноче товариство заснувало друкарню /Victoria/, яка виучує здібних наборщиць (зецерок) і дає роботу 400 дівчатам при видаванні щоденика, редаґованого виключно жінками, що дбає за поліпшення їх долі. В Манчестері Бірмінгемі 7. Pr. Dr. Hans v. Schell, Frauenfrage und Frauenstudien, а т е ж Dr. A ntoni J. Domowe gospodarstwo naszych praba- bek (O powiadanie historyczne, serya III). 8 . Edward Pradzynski, O prawach kobiety. 9. Stanton, The Women Question in Europe.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48-49 
50-51 
52-53 
54-55 
56-57 
58-59 
60-61 
62-63 
64-65 
66-67 
68-69 
70-71 
72 
