Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ЧИТАЮЧИ ’’ПЕРШИЙ ВІНОК’ ПЕТРО ОДАРЧЕНКО Союз Українок Америки перевидав надзвичайно цінну книжку — жіночий альманах "Перший Вінок”. Перше видання цієї книжки вийшло в світ у Львові 1887 року. Редакторами та видавцями цього альма наху були видатні українські письменниці Наталя Кобринська і Олена Пчілка. Фототипічне перевидання ’’Першого Вінка” вий шло в Нью-Йорку з вступною статтею і біогра фічними нотатками доктора Лариси М. Л.Залеської- Онишкевич. Назва вступної статті оригінальна й дотепна: ”Як сплетено вінок...” Із змісту статті й книжки ми довідуємося, що сплели цей барвистий ’’Перший Вінок” одинадцять письменниць-галича- нок, які вплели в цей вінок двадцять п’ять квітів- творів і шість письменниць-українок (так сто років тому називали в Галичині жінок Наддніпрянської- України), які вплели у вінок сімнадцять квітів-тво- рів. Отак спільними зусиллями талановитих жінок усієї Соборної України сплетено чудовий літератур ний "вінок”, пахощі якого не вивітрилися й до наших днів, хоч і минуло з того часу майже сто років. Зміст ’’Першого Вінка” багатий і різноманітний: тут ми маємо поезії 16-літньої Лесі Українки, її ма тері Олени Пчілки, її 19-літньої товаришки Людмили Старицької, тут уміщено поезії Дніпрової Чайки, Уля- ни Кравченко, Олесі Бажанської, Олени Грицай, Кли- ментини Попович. Тут є й цікаві оповідання й ’’образ- ки з життя” Ганни Барвінок, Олени Пчілки, Ольги Левицької, Михайлини Рошкевич, Наталі Кобрин- ської, Софії Окуневської, Сидори Навроцької та ін.. Тут маємо й цікаві етнографічні матеріяли: статті О. Франко про родинне життя карпатських бойків, С. Окуневської про родинну неволю жінок у піснях і обрядах весільних, К. Довбенчук про народні звичаї на Косівщині. Тут уміщено й змістовні й цікаві статті Н. Кобринської про становище жінки та про жіночий рух того часу. Видатний український письменник Іван Франко, що брав участь у виданні цього альманаху, дав ви соку оцінку його, підкреслюючи у своїй статті, що ’’Перший Вінок” належить до "найкращих і найбагат- ших змістом наших видань з того десятиліття” і що ’’для історика нашої культури і нашого національ ного відродження ся книжечка завсіди буде дорого цінною пам’яткою”. Цінність і велике значення перевидання цього альманаху полягає в тому, що в ньому взяли участь письменниці всієї України. І таким чином ’’Перший Вінок” став не тільки важливим виявом українського жіночого руху, а одночасно й виразником ідеї собор- ности і єдности українського народу, роз’єднаного кордонами царської Росії та цісарської Австро-Угор щини. Гарна мистецька обкладинка Слави Ґеруляк із зображенням двох молодих жінок в українських убраннях ніби символізує єднання двох частин України і одночасно ілюструє провідний вірш Олени Пчілки, вміщений на початку альманаху: До спілки ж, сестри! В нашім гаю Вінки ми праці пов’ємо — І на користь рідному краю Жіноче серце віддамо! Ще одно велике, велике значення має це пере видання ’’Першого Вінка”: у цьому альманасі найкра ще оповідання Олени Пчілки ’’Товаришки” надру ковано повністю, без усяких скорочень і без цен зурних спотворень тексту, властивих київському виданню 1971 p.. Цензор у Київському виданні пови кидав із оповідання Олени Пчілки цілі сторінки, окре мі рядки, замінив деякі слова іншими і цим самим викривив і спотворив ідейний зміст оповідання. Ось кілька прикладів такого псування тексту цензурою. Дівчина-студентка з Полтавщини зустрілася в Відні з студентом-галичанином. Він приваблює її своєю національною свідомістю, рідною українською мовою: І справді вигляд Бучинського був далеко елегант ніший, ніж російських студентів... Коли Люба пригля далася до того простого щирого погляду сірих очей, — щось таке "своє”, "рідне” повівало на її самотню душу. Найпаче ж та мова! Люба просто заслухува лась її...” ("Перший Вінок”, стор. 323). В іншому місці Люба критикує русифікацію на Украї ні, чужу російську школу, що веде до денаціона лізації. Вона захоплена студентом-галичанином, який хоч і вчиться також у чужій школі, проте "Не кидає свого, пильнує, розвиває. Тут чується міцна тенденція! Міцніша, ніж оте полтавське україно фільство”. ("Перший Вінок”, стор. 324). В іншому місці Люба в душі дякує студентові-гали- чанинові ”ще за одну послугу: що коли вона вернеться додому з міцнішими національними "переконаннями”, то й цим вона мусить завдячувати йому” (’’Перший Вінок”, ст. 325) Все це жорстока радянська промосковська цензура викреслила з тексту оповідання Олени Пчілки. В образі головної героїні оповідання Люби багато авто біографічних рис Олени Пчілки. Устами Люби,пись менниця висловлює свої ідеї, свої думки про вагу національної свідомости, про вагу рідної мови, про національну гідність українців. Всі ці ідеї живі й акту альні й для нашого часу. І тому то шовіністична московська цензура викреслює окремі слова, рядки й цілі сторінки, де є хоч натяк на захист націо нальних прав українського народу. Перевидання альманаху ’’Перший Вінок” — це велика заслуга Союзу Українок Америки. Тепер ми ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1984 13
Page load link
Go to Top