Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НА МАРҐІНЕСІ IV СКВУ Тендітна структура СКВУ встоялася ще раз перед гураґаном, що навіщує її кожних п’ять років. Деле гати з усіх країн поселення відітхнули з полегшею, що продовжено існування цього символу об’єднання української спільноти. Вже понад сорок років партійні міжусобиці впроваджують роздор в українське громадське жит тя. У демократичних державах нашого поселення ми є теж свідками партійної ривалізації, що часто пере ходить межі пристойности, одначе вона обмежена до політичного сектора і не втягає у свій крутіж на укових, культурних, харитативних та інших організа цій і інституцій, які діють і розвиваються без огляду на те, котра партія є при владі. У політично незрілій українській спільноті партійність проникає скрізь, утруднює громадську працю, а то й загрожує існуванню корисних, конструктивних клітин. Підготова до конгресів СКВУ та їх перебіг це ша- бльоновий сценарій, що повторюється кожний раз. Партійна преса створює атмосферу неминучої кри зи, що загрожує розбиттям конгресу. Цей настрій уділюється загалові громади, делегати якої їдуть на конгрес, побоюючись найгіршого. На конгресі зви чайно находиться якийсь вихід зі складної ситуації, тоді всі радіють, що врятували СКВУ і вдоволені від’їздять домів. Львину частину часу на IV СКВУ забрали партій ні спори у формі непримиренних заяв, взаємних об винувачень, безконечних дискусій. Під кінець стало ся чудо — знайдено компроміс. Тут насуваються пи тання. Чи СКВУ постав на те, щоби стати ареною бо ротьби і перемир’я політичних партій? Коли можна було осягнути компроміс, чому не вичерпано усіх можливостей заздалегідь, щоби не висувати на кон гресі партійних порахунків і дати змогу делегатам вести ділові наради? Пізніше розвинулася широка дискусія у зв’язку з прийняттям в члени Українсько-Американської Ко ординаційної Ради та признання їй статусу цен тральної репрезентації на рівні з УККА. Речник УККА відтягнув застереження проти УАКР аж тоді, коли тайне голосування в іншій справі виявило, що орга нізації Українського Визнольного Фронту не мають більшости на конгресі. Також цю справу можна було полагодити на Пленумі Секретаріяту напередодні конгресу, а не чекати на пробу сил на конгресі. На решту програми залишилось обмаль часу. У запитах до звітів ніхто не звернув уваги на те, що партійні справи, зокрема розсварення української громади у США, домінували на засіданнях Секрета ріяту, а більшості важливих плянів СКВУ не здійсне- но через брак людей до праці та фінансових засобів. Не дивно, що багато делегатів, головно тих, що вперше брали участь у конгресі, були розчаровані, а навіть пригноблені його перебігом. Більше години присвячено на читання неофор- млених і неузгіднених резолюцій. У світових органі заціях подібного маштабу до резолюцій ставляться поважно, це справи принципів і пляни дальшої дії, що зобов’язують. їх приготовляють заздалегідь, ви силають для узгіднення до членів-організацій, опіс ля схвалюють на конгресах. Хоч в резолюціях і в доповіді Миколи Степанен- ка була мова про піддержку руху спротиву в Україні, то прикро вражала відсутність тих що ще недавно перебували в совітських психушках, в’язницях і кон центраційних таборах, засуджені за те, що ставали в обороні людських і національних прав. На IV СКВУ два дні нарад забрали справи, що не повинні бути на порядку нарад конґресу. Це було витратою дорогого часу і громадських грошей. Вже здавна були побоювання, що політичні партії та по в’язані з ними організації можуть захитати рівновагу СКВУ, а навіть розбити його. Були теж надії, що братські союзи, професійні та самостійні жіночі ор ганізації можуть зберегти його баланс, одначе статут СКВУ і дотеперішня практика Секретаріяту ставлять під сумнів ці сподівання. Крайові організації не мають впливу на хід справ в часі п’ятилітньої каденції СКВУ, бо їхні представ ники не входять до Секретаріяту, де важливу ролю, крім, представників Українських Церков і крайових центральних репрезентацій, мають т. зв. міжкрайові надбудови крайових організацій. Вони мають право на 5 делегатів на конгресі і одного представника у Бенкет IV Світового Конґресу Вільних Українців — Торон то — 3-го грудня 1983 р. Зліва: Володимир Базарно — уступаючий президент СКВУ, сенатор Павло Юзик з дружиною, президент СКВУ Петро Саварин і його дружина Ольга. Фото І. Рожанковська. IV WCFU. Toronto, Dec. З, 1983. Banquet. Photo. By I. Rozankowsky.
Page load link
Go to Top