Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
В нормальній родині держав вільного світу, діти, молодь а також і дорослі почувають себе під захи стом. З уваги на писані закони це дає почуття без пеки, а рівночасно у стосунку старших до молодших родить і розвиває в природний спосіб почуття відпо- відальности. Кровна спорідненість і зв’язані з нею почування створюють особливі взаємини, які з черги творять родинну атмосферу, сповнену істотних людських почувань дружби й любови, взаємної по шани й довір’я. Крім того родина справляє найважливішу функ цію в передаванні з покоління в покоління релігій них обрядів, культу Бога і Божих законів. На етичних засадах тих законів, в атмосфері любови і само пошани виростає почуття людської гідности, що прагне свободи для одиниць, родин, громад, на родів. Це споконвічне прагнення людини знайшло най кращу розв’язку в оформленні проблем свободи лю дини через закони демократичного устрою держав вільного світу. Демократична культура високо ці нить гідність одиниці, як також і вартість родини, якій забезпечує її суцільність і недоторканість. Тоталітарна система цілковито підпорядковує родину державі. В тоталітарній державі родина може бути кожної хвилини розв’язана, розірвана, по грабована і знівечена дощенту. Вона є сліпим зна ряддям в руках державного апарату, який розпоря- джає нею з більшою свободою і безоглядністю, ніж колишній поміщик панщизняними людьми. Тота літарні системи обмежують найменший прояв сво боди й свободолюбности родин і одиниць, допома гаючи деспотичній — партійній та політичній дисци пліні в родинах, школах, громадах і установах та у цілому державному апараті до меж наявного, ле гального терору. Родина, яку Енгельс уважає недорозвиненою формою суспільства, буває в СРСР підтримувана тільки до цього моменту, доки держава може мати з неї користь, беручи до уваги, що дитина належить державі, а не своїм батькам. Ціллю життя родини має бути виключно користь і потреба держави, без уваги на користі і потреби одиниці чи індивідуально сте Економічна російсько-національна політика СРСР орудує родинами та цілими народами як без душним знаряддям у розбудові, закріпленні та обо роні потуги своєї імперії. СРСР має дві головні державні проблеми до розв’язання. Перша це проблема національностей у нутрі держави, значить знищення націоналізмів у по одиноких республіках і перетворення їх в один на ціоналізм федеральний, всеросійський. Друга про блема, це посунення експансії на схід, північ і пів день, а з нею в’яжуться такі завдання, як аграрна культура на малозаселеніх і порожних цілинних про сторах, експлуатація великих мінеральних покладів в Азії та упромисловлення її. Совєтське економічне і політичне плянування знайшло одночасно розв’язку обидвох проблем, за стосовуючи у своїх республіках систему народо- вбивства і невільництва способом арештів, депорта цій, ’’добровільного переселення”, голоду й актів безпосереднього, найгострішого терору. Кожна із згаданих акцій ударяє в родину, розби ває її та нівечить, лишаючи беззахисних дітей, мате рів, а недорослу молодь мобілізує заздалегідь у справжні невільничі табори або запроторює в катор гу- "Як Росія довга й ш ирока немає родини, в кот рій би хтось не сидів (в т юрмі), Як добре іде, то й кілька членів родини нараз, Ув’язнення є рівнозначне із розбит т ям родини. Так м уж , як і друж ина засу дж еного є автоматично признані законом за сво- бідних ( неодруж ених). Зараз після присуду м ож ут ь заключати нові с у п р у ж і зв ’язки. Така система є не звичайно проста і мудра. Д ерж ава зискає мільйони безплат них, я к-б уд ь го дованих р о б іт н и ків , а ж и т т я на волі не стає через це загамоване."3 Велике число родин в СРСР розбито і знівечено в т. зв. чистках, які відбуваються там безперервно під різними гаслами й назвами. В роках 1918-1927 совєтська влада переслідува ла заможних людей, видатних представників дав ньої інтелігенції, купців, духовенство, що не відмов лялося від духовного стану, а з жінок черниць і перекупок. В роках 1928-34 нова хвиля переслідувань захо пила церковних діячів, а в акції ’’розкуркулення се лян” чимало родин з жінками і дітьми. У зв’язку з ко лективізацією 1932/33 за штучно створеним голодом ішла хвиля переслідувань за ’’привласнення держав ного майна” (закон з 7 серпня 1922). Тоді примусово переселюють цілі пограничні смуги, йде також ши рока акція переслідування діячів науки і культури. У всіх трьох акціях кількість жінок арештованих і за сланих значно переступила теперішній відсоток жі нок серед політичних в’язнів, що становить 10. В роках 1934-1938 хвиля жахливих пересліду вань, відома як "Єжовщина” заторкнула багато жі- нок-фахівців. Окупація Совєтами Західньо-Українських Зе мель в1939-1945 позначилася арештами політичних і культурних діячів та вивезенням їх родин. В 1940 р. був ’’процес 50”, в якому судили націо налістичну молодь. Між обвинуваченими було багато дівчат. Під кінець війни між в’язнями запідо зреними у співпраці з Німцями було чимало жінок. В цей час убито в совєтських тюрмах багато в’язнів, а між ними велике число дівчат і жінок. __________________ П р о д овж е н н я буде 1. A. Gessel: Infant and child in the culture of today. (New York, 1943), 9. 2. Ibid. 10. 3. M. Rudzka: W domu niewoli. (Roma, 1946), 104.
Page load link
Go to Top