Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
джерелом писання писанок. Це можливо, бо ніде воно так буйно не розвинулось, ніде воно не перейшло стільки етапів, як в Україні. Та в одному напрямку він висуває своє власне, дуже влучне, твер дження. Розповідаючи про історичні переходи українського села він вірить, що саме писанка дозво лила українському селянинові переносити тяжкі знущання долі. Та й взагалі ця праця дає повний огляд того, що ми про писанку знаємо. Вона й досі актуальна і треба признати, що за 50 років від її появи немає досі більш докладного окреслення писанки. Деякі твер дження автора виявляють допитливість ученого. Наприклад, він твердить, що меандер є старо-україн ського походження, а це на підставі того, що він побачив його в знахідці зі старо-кам’яної доби України. Може це бути відважний здогад, але вартий уваги. Також його відкриття, яким він закінчує працю, а саме впровадження писанок Ірини Білянської з Городилович, має в собі елемент несподіванки. Автор простудіював її творчість, відвідав її і прийшов до висновку, що вона належить до тих писанкарок, які шукають нових шляхів у своїй праці. Не тільки факт, що вона перейшла на квітчасті мотиви в своїх писанках. Це може бути вислідом нового напрямку, що його особливо спостерігаємо в писанках Сокаль- щини. Але її квіти і їх укладання особливі та й кольо- ристичний підхід більш малярський, ніж тради ційний. Це можливе, що в творчості Ірини Білянської зустрічаємо той елемент, що трапляється в ділянці народнього мистецтва вряди-годи. Адже народне мистецтво теж проходить свої переміни впродовж свого довгого шляху. І ці переміни мусить впро вадити хтось з-поміж талановитих майстрів даної ділянки. Не завжди ці іновації приймаються, а часом приймаються тільки частинно. Та все ж ці майстрі кидають свої віхи далеко вперед і лишають сильний слід у своїй ділянці. Треба жаліти, що писанкарство відумирає в Україні, і через те мистецькі зусилля Ірини Білянської не знайшли признання і насліду вання. Пізнавання народнього мистецтва у дослідника не обмежувалось тільки до писанкарства. Дам’ян Горняткевич рівнобіжно вивчив вишивку, а також дереворізьбу. Із тих предметів у нього постала чимала збірка. Працюючи над розмалюванням церков він мав нагоду зустрічатись із людьми, що працювали в даних ділянках і поповнював свої збірки. А що він був людиною впорядкованою, то ці збірки дістали в нього відповідне приміщення й оформлення. Тому він зумів вивезти їх, коли йшов у дальшу мандрівку. Його знання народнього мистецтва придалось ще раз у дуже суттєвій формі. Коли ’’Енциклопедія Українознавства” дійшла до етнографії, тоді виявилося, що Дам’ян Горняткевич знавець тієї ділянки. Він опрацював сам, або вкупі з іншими знавцями, такі ділянки, як вступні завваги до ужитко вого мистецтва, дереворізьбу (разом із О. Повстенком), килимарство, вишивкарство (разом з Л. Дамян Горняткевич. Ескізи. Drawing by Damian Horniatkevych. Ненадкевич), кераміку, скло, вироби з кости, соломи, паперу, і врешті писанку. Ця остання ділянка найширше опрацьована й Ірині Білянській там від ведено відповідне місце. Цей вклад Д. Горняткевича в окреслення поодиноких ділянок народнього мистецтва мав велике значення, даючи підставу до інформацій у англомовному виданні, що появилось у Торонто(Канада). Ще раз виявилась потреба його знання в перших роках перебування в Америці, коли Ліґа Молоді Пів нічної Америки задумала видати огляд української культури в одному томі. Тоді Д. Горняткевич опрацював огляд дереворізьби, кераміки і килимар ства для цього видання. Воно появилось англій ською мовою в 1955 pp. і служило, та й тепер ще служить для короткої інформації про культуру України. Інші ділянки опрацювали: народне вбрання Л. Бурачинська, будівництво В. Січинський, вишивку Лідія Ненадкевич, писанку Ярослава Сурмач, маляр ство Сятослав Гординський, а літературу Лука Луців. ДАТКИ З РІЗНИХ НАГОД Даток в сумі 120.00 дол. зі вступів на День Союзянки, що відбувся 6 листопада 1983 р. в Ньюарку Н.Дж. складає на Пресовий Фонд "Нашого Життя”, Окружна Управа 1-ий Відділ СУА — Нью Йорк жертвує 50.00 дол. на За пасний Фонд та 50.00 дол. на Пресовий Фонд ’’Нашого Життя”.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
