Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ПРАЦІВНИЦЯ МІСЬКОЇ СУСПІЛЬНОЇ ОПІКИ Ми зустрілися вперше у бібліотеці Менор Коледжу. Проф. Наталія Кото- вич представляє мені молоду людину: — Це пані Марта. Знаю її вже ві сім років. Вона скромна, повна посвя ти, так багато помагає нашим стар шим віком людям. Подаю руку привітній пані, запро шую сідати і прошу її, щоб розказала дещо про себе. — Я, Марта Василина, заміжня Ар- нольд. Народилася в Станиславові. Після війни, з переселенчого табору в Міттенвальді приїхала з батьками до Америки в 1949 році і поселилася у Дітройті. Там закінчила дівочу серед ню школу — Girls Catolic Central Nigh ЬІсрщщд. Ступінь бакалавра зі стислих наук осягнула на Eastern Michigan Гтшм. і дев’ять років викладала мате матику в Junior High School. Поселивш ись у Ф ілядельф ії, працювала як "сабстітут тічер”. Вісім років тому у бюлетені Катедри Непорочного Зачаття прочи тала оголошення, що потрібний пра цівник суспільної опіки, який володіє англійською та українською мовами. Пригадуючи, як дідусь о. Андрій Васи лина завжди наголошував пошану до старших і поміч немічним, довго не ду мала і зголосилася на працю суспіль ної опіки. Марта працювала в Senior Wheels Уфьіе, як координатор суспільної служ- Марта Василина Арнольд би для старших віком, які живуть вдома. Senior Wheels East це організа ція, через яку федерапьний уряд дає гроші для старших віком, немічних, які з причин слабого фізичного чи психіч ного здоров’я не можуть вийти з хати. Марта відвідувала таких особ, розгля дала ситуацію — якої помочі даній людині потрібно — чи грошевої, чи медсестри, чи лікаря психіятра. — Чи ви знаєте, які є надужиття в наших українських родинах? Як діти знущаються над старшими батьками? — зворушена Марта звертається до мене і продовжує: — Ми звикли до думки, що в наших українських родинах не існу ють жадні проблеми, буцім то ми від- порні до всього, що торкається люд ського життя. Нам ніхто не допоможе, якщо ми нікому не скажемо. Ми му симо вийти з чотирьох стін і шукати поради чи розв’язки пекучих проблем. Це конечно потрібне для фізичного й ментального здоров’я одиниць і гро мади. Наші старші віком не хочуть чи соромляться допомоги. А це зовсім не слушно. — Чи багато старших віком знають, що їм правно належиться від американського уряду? Чи знають, що після 65 року життя право їзди автом коштує лишень 10.00 дол.? Що харчі, які роздають це не "велфер”, це не данина, — це їм правно належиться з федерального уряду на старші літа, за роки їхньої праці? Щоб таке бюро, як Senior Wheels очолював українець, мусить бути, крім бюра, ще три центри старших віком, які говорять українською мовою. Ми мусимо старатися, щоб як і другі національності, ми мали своїх україн ських представників у міських чи федеральних установах. Марта, її муж Роберт Арнольд, інженер консультант для Амтрек і доня Наталка, живуть у Дрексел Гіл. Наталка належить до Пласту і є уче ницею Рідної Школи. Бажаємо пані Марті багато успіхів у її корисній праці на будуче. А. М. ПОПРАВКИ І ДОПОВНЕННЯ Прошу Редакцію ’’Нашого Ж иття” вмістити наступні по правки й доповнення до моєї рецензії на твір Опени Зви чайної "Ти”, вміщеної в числі 7-1983, ст. 17, ’’Наше Ж иття”. Прошу Редакцію і ВШ Читачів "Нашого Життя” прийня ти це моє прохання вибачити мені за деякі неточності в моїй рецензії, спричинені недостатнім використанням усіх да них про творчість О. Звичайної, а тим самим за мої автор ські недогляди. Отож прошу внести такі поправки і допов нення: 1. Моєю помилкою було аж двічі називати героїню тво ру Віру ’’студенткою”; вона офіційно не могла бути в той час студенткою ВІНО, з двох причин: бо її батька-петлю- рівця було розстріляно в ЧК, і вона ще не досягнула 18 ро ків. То в РСФСР досить було мати 17 років для вступу в ко ло студентів, а в УССР — 18. 2. Не треба було згадувати сл.п. чоловіка письменниці, як співавтора: мовляв, твір ’’Ворог народу” було написано спільною літературною працею. Він лише розказував автор ці про свої застрашливо-тяжкі переживання в ролі в’язня на Колимі, а зміст його правдивої розповіді О. Звичайна офор мила літературно. 3. Слід було згадати про те, що 2-томовий твір "Ворог народу” був двічі відзначений першими літературними на городами: на конкурсах в Европі (Мюнхен) — 1948 р. і в Америці (Чікаґо) — 1967 р. — в різних складах жюрі кон курсів. Це покищо єдиний український літературний твір двічі нагороджений першою премією у вільному світі. 4. Вулиця Велика Васильківська в Києві є продовжен ням Хрещатика і не була "болотистою”, як у мене помилко во зазначено. 5. У моїм тексті не було подано назв усіх творів О. Зви чайної, які вже видано книжками, і які вона писала завжди самостійно; отже, подаю тепер усі назви книжок авторства О. Звичайної: ’’Золотий потічок”, "Селянська санаторія", "Миргородський ярмарок”, "Оглянувшись назад”, "Страх” (двотомовий роман), "Ворог народу” (двотомова повість) і "Ти”. Це в сумі своїй дає майже 3000 друкованих сторінок. Одночасно прилюдно прошу вибачення від авторки твору "Ти” Олени Звичайної за деякі недогляди й неточно сті в моїй рецензії на її повість "Ти”, що вийшла друком у кінці 1982 р. з нагоди 40-річчя її літературної діяльности. Дякую за увагу. З пошаною Н. Пазуняк Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top