Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
реклади драм Лесі Українки — найкращий приклад. — Ви маєте такі гарні статути, змістовні резолю ції ширших з’їздів. Мені здається, що коли б була ви мога, чи й хоча б тільки звичай, щоб з початком кож ного року завжди перечитати вголос на нарадах ста тут даної організації — то було б легше задержати перспективу цілости, КОЛИ ПЛАНУЄТЬСЯ діяльність. — Може б тоді ми також краще могли б ви бирати пріоритети: що більше вартісне, на що давати своє зусилля, що буде більше корисним на май бутнє, а не тільки сьогодні. Так, Таїсо!?. — Так! Навіть якби ви перечитували також резо люції ваших загальних зборів, конференцій, то бачи ли б докладно, що того року треба ще зробити. — І краще бачити б себе у системі цілої громади чи організації?. — Так як мурашки, чи бджоли! Тоді може б ми краще пам’ятали, що наша групка має виконати якусь функцію для цілої громади даного міста. Ми бачили б, яка роля товариства для системи у цілому краю. — Одним словом, пам’ятати, що без мурашок, чи бджілок — себто інших товариств наше муравлище не буде існувати?. — Може, також ми вміли б дивитись на плян кожного товариства у системі нашого муравлища, нашої діяспори. А то часто виглядає, що кожна орга нізація існує тільки для себе, або щоб керувати, чи крутити іншими — що є також таким самим вузьким еґоцентризмом. — Ти бачиш нас як самозасліплених Таїсо. — Не аж так гостро — але дещо засліплених, як це колись коням при бричці давали на очі заслони?.. І вони не знали куди їдуть? — І так ми?. — Часто і ви так виглядаєте. Дуже жертвенно і тяжко працюєте, але не знаєте куди їдете, де маєте бути завтра... . — Таїсо і ти мені таке кажеш, саме коли я виїж джаю з Америки? Хочеш, щоб я на такій мінорній но ті кінчала свою участь в цьому журналі?. — Любо — так, як робимо прислугу, коли прия телеві скажемо, що на спині роздерлася одіж — так для добра громади варто сказати, чого вона не ви- дить. Наша громада жертвенна, працьовита і талано вита може себе унапрямити, тому вона варта, щоб знати ці завваги. Любов Калиновим Від редакції: Пані Л.К. виїздила з Америки тому на цім кінчиться ця рубрика. Та ми дальше тримаємо і приймаємо коментар до її телефонічних розмов. — НЕ Є ТАК ПРОСТО З РІВНОПРАВНІСТЮ Здавалося б, що вже на ту тему навіть не годить ся говорити чи писати, бо це самозрозуміле в тепе рішньому світі, що повна рівноправність нас жінок з мужчинами це вже справа завершена. А таки, коли приходить до практики, то не є з тим так просто. В засаді всі цю рівноправність ви знали, але раз-у-раз зустрічаємося із тим, що це ви знання тільки ” в засаді”, а не в ділі. Цікаво, що самі жінки не дуже в це вірять і свої ми вчинками чи тільки у говоренні все ще сумніва ються в те, що можуть вони багато виконати і на рів ні із своїми чоловічими партнерами, а навіть часом краще за них. А якщо ми самі сумніваємося, то як можна вимагати, щоб мужчини не мали також подіб них сумнівів? Ось вам декілька прикладів. Недавно жалілася мені моя "фризієрка”, що ще існує дуже багато жі нок, які доконче хочуть, щоб їхню зачіску робив мужчина, бо мовляв вони це найкраще роблять. Подібний брак довір’я зустрічаємо у поважнішій професії, а це лікарській, де також досі лікарі-жінки не здобувають такого довір’я як інші. Тут я вибрала припадкові дві професії, які не від сьогодні були по ділені поміж обидвома полами. А що тут і шукати прикладів у тих нових для жінок професіях, які вони щойно від декількох років виконують? І йдеться не лише про фізично важкі професії (усі ми читали "бо ротьбу” жінок увійти до пожежних сторожей), але про різні технічні, фінансові та адміністраційні. Чомусь все ще приймаємо зі здивуванням, як жінка виконує одну із таких праць задовільно і має мо щодо того певні сумніви. ’’Подумайте” — ”як вона це виконує” — чуємо не один раз здивоване ствердження. Або ось каже вам добра знайома чи приятелька: ”Ти якось дала собі з тим раду”, і знова здивування у голосі. Або завважують товариші праці: ”Як це сталося, що вам так вдалося?” Навіть найближчі, власні діти уміють з ноткою сумніву запитати працюючу маму: ”Як ти то робиш, що працюєш і то незле, бо досі її не втратила?” Отже життя показує, що таки ще існують пере суди, а особливо коли йдеться про інтелектуальну рівноправність. А тим часом бачимо, що є певна ча стина жінок, які можуть зовсім легко дорівняти сво їм чоловічим партнерам, а навіть їх перегнати. Коли шукати на це прикладів у нашому українському жит ті, то, здається, легко можемо найти багато. Треба лише старатися побороти сумніви у інших і у себе. О-КА
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
