Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
ГОЛОСИ З’ТОГО СВІТУ ДО КЕРІВНИКІВ 35 ДЕРЖАВ, ЯКІ ПІДПИСАЛИ ГЕЛЬСІНСЬКІ УГОДИ Ми, політв’язні жінки Радянського Союзу, свід чимо, що в нашій країні порушують основні права людини. Радянські громадяни позбавлені свободи слова, друку і зборів, права вибору місця проживання, пра ва вільно пересуватися навіть у межах власної дер жави, їх дискримінують за національною й релігій ною ознаками, а також переслідують за переконан ня. Ми свідчимо, що в Радянському Союзі життя не лише політв’язнів, і не лише в’язнів узагалі, а й усіх громадян регламентують не стільки законом, скіль ки таємними інструкціями. Тому радянські люди по збавлені можливості навіть напевно знати свої права та обов’язки, а тим більше їх реалізувати.Вони пере бувають в умовах безправ’я перед тоталітарною ма шиною. На підтвердження цього ми готові навести кон кретні факти перед будь-якою міжнародною комі сією. Ми вважаємо, що тільки держава, яка поважає права своїх громадян, заслуговує довір’я в міжна родних відносинах. Ми виявляємо солідарність з усіма, хто має муж ність боротися з брехнею, сваволею й насильством. Не маючи зараз жодної іншої можливості захи щати своїх співгромадян, від 7 вересня 1983 року ми оголошуємо восьмиденну голодівку на захист їхніх потоптаних прав. Галина БАРАЦ, Ядвіга БЕЛЯУСКЕНЄ, Наталя ЛАЗАРЄВА, Тетяна ВЕЛІ КАНОВА, Тетяна ОСІПОВА, Ірина РАТУШИНСЬКА, Раіса РУДЕНКО ДО ЕСТОНСЬКИХ І ЛИТОВСЬКИХ ПРАВОЗАХИСНИКІВ, ДО НАРОДІВ ПРИБАЛТІЙСЬКИХ КРАЇН ЗВЕРНЕНА З почуттям подиву і захоплення ми довідалися про мужній вчинок двох ув’язнених представників Прибалтики — естонця Марта-Олава НІКЛУСА і литовця Віктораса ПЯТКУСА, які в найжорстокішому концтаборі для політ в’язнів весною цього року зважилися оголосити себе чле нами Української Гельсінської групи. Цей крок — не легковажний вибрик недосвідчених юнаків, — це серйозний і відповідальний крок бувалих в’язнів, які усвідомлюють усі можливі наслідки свого вчин ку: за плечима члена Литовської Гельсінської групи Вікто раса ПЯТКУСА 20 років концтаборів, естонський зоолог Март Н ІКЛ УС відбув 11 років в ув’язненні, а попереду в них іще відповідно 9 і 12 років неволі за теперішніми виро ками. Ми розуміємо мотиви, що привели прибалтійських пра возахисників саме до Української групи Тельсінкі”. В час жорстоких репресій проти учасників гельсінського руху, в час, коли під терористичним тиском КДБ припинили свою діяльність Гельсінська група в Москві, М. НІКЛ УС і В. ПЯТ- КУС демонструють свою відданість принципам гельсін ського руху, підкреслюють, що репресивні методи радян ського режиму неспроможні придушити паростків воле- любства — боротьба за людські права продовжується і в концтаборах. Вступивши до Української Гельсінської групи, НІКЛ УС і П ЯТКУС довели, що Українська група не загинула, хоч більшість її членів спіткала доля вічних в’язнів: тільки в таборі особливого режиму разом з ними перебуває 7 ув’яз нених членів УГГ, з 15-річним терміном кожен: поет Василь СТУС, юристи Левко Л УК’ЯНЕНКО й Іван КАНДИБА, вчи телі Олекса ТИХИЙ і Василь О ВСІЄНКО , робітник Юрій Л И ТВИН та інженер Віталій КАЛИНИЧЕНКО. Усіх їх об’єднує прагнення протиставити сваволі тюремників свою незлом ну гідність,бажання солідарно обстоювати зневажені права своїх народів. У жорстокий час всебічного наступу на волю, думку і душу людини, в час експансивної русифікації, економіч ного і духовного гноблення мужні правозахисники трьох уярмлених народів радянської імперії солідаризуються в боротьбі за основне право людей і народів — право жити. У січні 1980 року самвидавний литовський журнал ’’Аушра”, No 20 опублікував нарис під назвою ’’Україно, на діє наша...”, в якому вказано: ’’...Тепер у Радянському Союзі живе 5,1 мільйона при- балтійців (не числячи росіян та інших, що живуть у Прибал тиці), а українців — 40,7 мільйона. Ці цифри змушують замислитися. Нам, прибалтійцям, так і хочеться вигукнути: а якби нас було 40 мільйонів! Тоді напевно від цієї тюрми народів XX сторіччя, яка прикривається соціялізмом, ли шився б тільки сумний спогад!”. І далі: "Наш ворог — най більша держава в світі, озброєна до зубів. Поодинці боро тися з нею безглуздо. Тому ми покладаємо великі надії на тебе, Україно! Якщо ти будеш з нами — ми переможемо!”. Розбиваючи брехливе твердження про неодмінну его їстичність і обмеженість боротьби за національні права, прибалтійські й українські правозахисники об’єнують свої голоси протесту, провіщаючи новий етап руху опору — спільний захист поневолених націй перед радянською то талітарною системою. Ми схиляємося перед волелюбними країнами Прибал тики, що мають таких відважних синів. Петро ГРИГОРЕНКО, Володимир МАЛИНКОВИЧ Леонід ПЛЮ Щ , Надія СВІТЛИЧНА
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
