Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
МІЙ спомин. В суботу 15 жовтня старанням 64-го Відд. СУА, відсвятковано Ювілей 70-ліття всім нам знаного і любленого Івася Ікера. Невелика заля СУА, була за повнена, а програма, хоч скромна, дала задоволення слухачам, бо була різноманітна. Я припадково опинилась на цім Ювілеї, і на про хання пань, що вели програму, поділилась моїм ко ротким спомином про Ювілята, якого я мала честь вітати в пристані на 23-ій вул. в Нью-Йорку в 1948 р. коли то наш Ювілят поставив перші кроки на вільній американській землі. Думаю всім нам відомо про існування і досі ЗУДАКу, організації, яку створили старші іміґранти на допомогу українцям, які під час Другої світової війни знайшлись на вигнанні в західній Европі. їх ми називали ’’скитальцями”. З рамени ЗУДАКу повстав в Нью-Йорку ’’Переселенчий Осередок” з метою да вати першу допомогу приїжджаючим з Европи на шим ’’скитальцям”. Цей комітет мав свій "офіс” в домі нашого піонера М. Сурмача на 7 вул. напроти української католицької церкви. Там виробляли ми афідевіти, шукали праці і мешкань для новоприбу лих і взагалі давали різні поради і вказівки. Цей "Пе реселенчий Осередок” створили всі наші організації під назвою Об’єднаний Комітет, який веде працю донині на терені Нью-Йорку. Очолювали цей Осе редок, нижче підписана голова, заступник голови — парох нашої церкви Впр. о. Засійбіда, секретарка Анна Курило, касирка Катерина Пелешок, секретар ка англійської мови Іванна Бенцал. На цих чотирьох жінках спочивала велика і чорна праця коло двох років. До помочі приходили інші наші жінки навіть з поза Нью-Йорку, і часто не бракувало і чоловіків. В цій акції брали участь майже всі члени СУА з Нью-Йорку і УЗХ. З цих пань дві вже не живуть, а се кретарка Анна Курило живе в домі старців і було б гарно коли б наші пані з "Суспільної Опіки” її відві дали. В цій справі треба скомунікуватися з її дочкою телефоном: 508-0195. Не буду тут описувати нашої праці в пристані, вона була описана в книжці ЗУДАКу "Брат братові" (стаття Марії Демидчук). Між тими "скитальцями” прибув і наш Івась Ікер. Вже день перед тим як ми одержали листу імен на ших людей, ми довідались що, між ними приїхав "великий наш журналіст зі Львова”. Тому що, його буква була К, ми вже знали, де його шукати. Наш журналіст Ікер стояв під цією буквою і бідака не від чував що на нього гляділо багато пар жіночих очей, власниці яких згодом стали йому приязними а навіть і близькими. Як наш Ікер почав працювати в Свободі, він в своїх фейльєтонах на одну свою визначну особу вжива ім’я "пані Бодак”, чим була здивована і дещо обурена п-і. Анна Бодак заступниця голови СУА. Вона жалілась мені кажучи: я цього чоловіка не знаю, ніколи його не бачила, а він в кождій своїй статті пише про мене. Вона, мабуть, звернулась до Свободи з зажален- ням і Ікер перепросив її і від тоді в його фейльєто- нах виступала ’’Татушиха”, що було вже, мабуть, до самого кінця. Згадуючи про працю ЗУДАКу хочу тут згадати що, як ми з Переселенчого Осередку перший раз приїхали до пристані в Нью-Йорку, з нашим і амери канським прапором, то наступного дня в польській часописі, ”Нови Свят” появилась на першій сторінці велика стаття п.з. Українци майо свуй Комітет”, і дальше пішли нарікання, що, мовляв, поляків є більше в Америці, як українців, а не здобулись на свій Комітет. В дійсності був загальний католицький Комітет, в якому поляки грали першу скрипку, але це не був польський Комітет. Вертаючись до програми в честь Ювілята, хочу тут згадати, що 64-ий Відд. СУА, гідно вшанував його працю на протязі довгих років. На пращання всі присутні бажали йому довгого життя і веселого спочинку на лаврах Сеньйорів. Я додам від себе, що з відходом Ікера зі Свободи постала на його місці велика порожнеча, яку не легко буде заповнити. .. . „ Марія Демидчук-Чучман Е. Козак. Ікер-Іван Кєрницький. Фото з кольорового ’’портрету”. Е. Kozak. Iker — Ivan Kernytskyj. Photo of a color “Portrait."
Page load link
Go to Top