Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАЙКРАЩИЙ ПОДАРУНОК У тих святкових тижнях багато говоримо та думаємо про подарунки. Бо то і св. Миколай і Різдво і ’’Крісмес”, який ми тут на американській землі так чи інакше святкуємо і, до якого з пройденими роками зовсім вже привикли та достосувалися. Отож в останніх тижнях ми давали подарунки, приймали, а тепер коли ця подарункова гарячка за кінчилася, знову приходить отверезіння, а з ним дум ки чи було це все у тому розмірі потрібне? Чи варте воно було такого нашого зусилля, бігання по крамницях і розв’язування питання, що кому дарувати? Звичайно, ізза браку часу (бож ми вже хвороб ливо всі не маємо часу а у святочному сезоні та недуга доходить до такого стану, що стає просто критичною) в неодному випадку купуємо, що попало аби тільки мати подарунок для кожного з родини чи близьких, яким годиться щось дати. А тимчасом не у припадковості подарунка ціль а у виказанні уваги, думки і серця до другого. Справді воно так, як кажуть американці, що ”це думка, яка найбільше числиться”. Та думка найважливіша і тому нас так зворушують її докази і ті подарунки, в яких її відчувається. Такі подарунки на вагу золота, навіть якщо їхня ціна далеко не дорівнює найдорожчим золотим ланцюгам чи брилянтам. Саме такий пишається тепер у мене і він це либонь найбільший скарб, що його маю. Він це доказ дружби і любови цілого ряду близьких мені людей, виконаний їхніми руками але передусім їхніми серцями. Бо як можна інакше вияснити ту велику працю, що її всі вони вложили, щоб перевести в життя наскрізь оригінальну ідею, зробити накри вало, в яке вшито цілий ряд близьких та спільних споминів. Там і обгортка ’’Юнака” і пластова відзна ка, зариси родинного дому, там і китичка калини і карлики з далекого лісу, там зозулька, когутик, єнот, полуниці та навіть олівці, що помагають передавати думки на папір. А все разом получене в одну гармо нійну цілість з приміненням вишивки і відповідних кольорів. Чи можна уявити собі кращий та більш про думаний подарунок? Правда, він не був призначений під ялинку чи від св. Миколая, а відзначував один із рівних років народження — але він доказом скільки можна гарного придумати навіть не заглядаючи до крамниць і тому я хотіла тією ідеєю поділитися з читачками. Не кожний має щастя такий подарунок дістати в житті, але напевно кожний із нас може на свій спосіб дарувати близьким собі дещо з почувань і серця. А це завжди та при кожній нагоді викликує справжню радість і для того, що дає і для того, що приймає. О-КА Докінчення: БУЛА РІЗДВЯНА КАЗКА Найскорше підбіг до ялинки маленький братчик: — О! Як гарно, гарно!!! — Доня подала руку старшій сестрі і поважно з рештою родини ввійшла до вітальні. Там станула у кутку, піднесла голову на вершок ялинки і думала: — А той ’’ангелик” скляний — .... Не співала. І тільки, коли мама роздавала подарки і вручила їй велику ляльку, що ще й у тій хвилині кліпнула очи ма, по хмурному обличчі Доні пробігла усмішка. Вона притулила лялю до грудей і вибігла до спальні та так і з лялькою лягла у своє ліжко. Там похили лась над нею і крізь сльози сповідалась їй із свого горя. Так і заснула. За деякий час ввійшла до спальні мати. Зі здивуванням побачила, що Доня зодягнута спить з лялькою. Вона почала її поволі роздягати, а тоді Доня роз крила пів-сонні очі і вимовила: — Мені вже ’’ангелик” ніколи не принесе ялинки, ні дарунку, ніколи... І мати зрозуміла; не знала тільки, як це сталось: — Це життя вже відібрало у неї казку різдвяної ночі, .. і ще не раз відбере у неї життьову казку., бо воно Життя .. НАШЕ ЖИТТЯ, СІЧЕНЬ 1983 7
Page load link
Go to Top