Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ХРИСТОС РОДИВСЯ! СЛАВІТЕ ЙОГО! З Р ІЗ Д В О М Х Р И С Т О В И М І Н О В И М Р О К О М Ш Л Е М О Щ И Р І П О Б А Ж А Н Н Я В С ІМ З Е М Л Я К А М В У К Р А ЇН І І П О З А Р ІД Н И М И З Е М Л Я М И ; Т И М , Щ О Н А В О Л І Й Т И М , Щ О В Т Ю Р М А Х , Т А Б О Р А Х Ч И НА З А С Л А Н Н І. Н Е Х А Й Н О В О Н А Р О Д Ж Е Н И Й ІС У С С П О В Н И Т Ь Н А Ш І М О Л Ь Б И І Б А Ж А Н Н Я ; Н Е Х А Й В К А З У Є Н А М Ш Л Я Х , Я К И М ТР Е Б А Й Т И Д О Н А Й В И Щ О Ї Н А Ш О Ї Ц ІЛ І Н А Ц ІЙ З Е М Л І, Ш Л Я Х — Д О В О Л І Н А Ш О Ї Б А Т Ь К ІВ Щ И Н И Й Н А Ш О Г О Н А Р О Д У ! ХРИСТОС РОДИВСЯ! СЛАВІТЕ ЙОГО! Екзекутива Союзу Українок Америки Редакція ’’Нашого Життя” МІЖ МИНУЛИМ І МАЙБУТНІМ Новий рік стає перед нами неначе б то несподі вано. Злітають картки з календаря і ми ніби заско- чені, що ось вже появилася та остання, на якій число 31. Хоч ніби нічого основно не зміняється у нашому житті, ми далі йдемо тими ж стежками, дорогами, алеями, чи може їдемо автами, підземками чи авто бусами. Але всетаки відчуваємо, що щось сталося. Враз з тією останньою карткою в календарі чи з останнім квадратом на іншому щось осталося поза нами, а щось нового зарисовується перед нами. Ми наче на мить задержуємося, щоб подумати про те, що пройшло й про те, що хотіли б зустріти в надхо- дячому році. Магазини нпр. "Тайм” чи інші, залюбки в кінце вих номерах подають важливіші події минулого року. Інколи це тільки перелік чи опис тих подій, іншим разом коментарі. В американській, свобідній пресі бувають навіть критичні зауваження до президентів і їхніх потягнень. Згадуємо стихійні катаклізми, воєн ні жорстокості наче віддзеркалення гітлерівських злочинів, катастрофи, пожежі, бандитизм. Аж ось терезку з тягарами тих усіх подій переважує вчинок 29-літнього безробітнього негра, що без надуми ки дається під вагони підземки, щоб урятувати сліпого, який впав туди. Цей розголос пригадує давніший ви падок на ріці Потомак у Вашінґтоні. Там теж моло дий чоловік подав руку потопаючому. Ці обі події ви кликують різні почування, поза, очевидно, подивом і признанням для героїв любови ближнього. З однієї сторони це підсилює оптимізм; бо ж це доказ, що поза злочинами і злочинцями є ще благородні люди. А з другої сторони, десь у підсвідомості родиться думка: якже мало тих добрих у відношенні до злих, якщо один чин однієї людини сколихує опінію і бу дить подив мільйонів! Можливо, що таких випадків більше, але про них не знаємо, бо вони сталися десь у незнаній околиці, чи, може, без свідків. Але коли б таке траплялося часто, то були б про це якісь вістки. Всетаки сам факт, що молодий чоловік без наду ми кинувся рятувати людину, про яку знав тільки те, що вона сліпа і що згине під колесами підземки і що цей вчинок найшов такий відгук у людей різних про шарків, свідчить про це, що (парафразуючи П. Тичи ну) ’’людське серце ще не до краю озвіріло”. Вчинок був відруховий, автоматичний, а таке відношення до ближнього може вщепити в людське серце атмос фера любови. Якщо від малого навчити дитину ба чити передусім себе, а тільки десь там на окраїнах зацікавлення, спостерігати інших членів родини чи взагалі людей, то вона виросте на еґоцентрика, а на віть егоїста. А чи таке світовідчування почерез приз му власного ”я" і власної вигоди дає щастя? Напевно ні. Це тільки мильне поняття ’’щастя”, яке крутиться кругом своєї власної осі. Прикладом можуть бути наші герої, які перено сять невимовні знущання в неволі. Навіть там, серед жахливих нелюдських умовин, їхнє відношення до інших співв’язнів, взаємна допомога й думка про Батьківщину, за яку терплять, дає їм силу і певного роду внутрішнє вдоволення, певність, що йдуть пра вильною дорогою. Чи така настанова вроджена? Треба сумніва тися. Можна навчити дітей і самому навчитися любо ви ближнього, як і любови Батьківщини. Коли оглядаємося на пройдений шлях, ми наче з віддалі оцінюємо події, але теж і власні досягнення чи втрати. Цей критичний погляд повинен дати нам настанову на Новий Рік. Це відноситься не тільки до особистого життя але й до громадського. Можемо запитати себе: чи ми як спільнота здали іспит зріло- сти у минулому році? Чи наше особисте чи групове себелюбство не заслонило нам загального добра? На минулих успіхах, а теж на минулих помилках чи й промахах виробім собі думку: чого навчило нас минуле? Куди і як іти далі, чи подати руку один од ному чи дальше крокувати різними дорогами, хоч ка жемо, що ціль у нас одна. У. Л. НАШЕ ЖИТТЯ, СІЧЕНЬ 1983 1
Page load link
Go to Top