Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ХРИСТОС РОДИВСЯ! СЛАВІТЕ ЙОГО! З Р ІЗ Д В О М Х Р И С Т О В И М І Н О В И М Р О К О М Ш Л Е М О Щ И Р І П О Б А Ж А Н Н Я В С ІМ З Е М Л Я К А М В У К Р А ЇН І І П О З А Р ІД Н И М И З Е М Л Я М И ; Т И М , Щ О Н А В О Л І Й Т И М , Щ О В Т Ю Р М А Х , Т А Б О Р А Х Ч И НА З А С Л А Н Н І. Н Е Х А Й Н О В О Н А Р О Д Ж Е Н И Й ІС У С С П О В Н И Т Ь Н А Ш І М О Л Ь Б И І Б А Ж А Н Н Я ; Н Е Х А Й В К А З У Є Н А М Ш Л Я Х , Я К И М ТР Е Б А Й Т И Д О Н А Й В И Щ О Ї Н А Ш О Ї Ц ІЛ І Н А Ц ІЙ З Е М Л І, Ш Л Я Х — Д О В О Л І Н А Ш О Ї Б А Т Ь К ІВ Щ И Н И Й Н А Ш О Г О Н А Р О Д У ! ХРИСТОС РОДИВСЯ! СЛАВІТЕ ЙОГО! Екзекутива Союзу Українок Америки Редакція ’’Нашого Життя” МІЖ МИНУЛИМ І МАЙБУТНІМ Новий рік стає перед нами неначе б то несподі вано. Злітають картки з календаря і ми ніби заско- чені, що ось вже появилася та остання, на якій число 31. Хоч ніби нічого основно не зміняється у нашому житті, ми далі йдемо тими ж стежками, дорогами, алеями, чи може їдемо автами, підземками чи авто бусами. Але всетаки відчуваємо, що щось сталося. Враз з тією останньою карткою в календарі чи з останнім квадратом на іншому щось осталося поза нами, а щось нового зарисовується перед нами. Ми наче на мить задержуємося, щоб подумати про те, що пройшло й про те, що хотіли б зустріти в надхо- дячому році. Магазини нпр. "Тайм” чи інші, залюбки в кінце вих номерах подають важливіші події минулого року. Інколи це тільки перелік чи опис тих подій, іншим разом коментарі. В американській, свобідній пресі бувають навіть критичні зауваження до президентів і їхніх потягнень. Згадуємо стихійні катаклізми, воєн ні жорстокості наче віддзеркалення гітлерівських злочинів, катастрофи, пожежі, бандитизм. Аж ось терезку з тягарами тих усіх подій переважує вчинок 29-літнього безробітнього негра, що без надуми ки дається під вагони підземки, щоб урятувати сліпого, який впав туди. Цей розголос пригадує давніший ви падок на ріці Потомак у Вашінґтоні. Там теж моло дий чоловік подав руку потопаючому. Ці обі події ви кликують різні почування, поза, очевидно, подивом і признанням для героїв любови ближнього. З однієї сторони це підсилює оптимізм; бо ж це доказ, що поза злочинами і злочинцями є ще благородні люди. А з другої сторони, десь у підсвідомості родиться думка: якже мало тих добрих у відношенні до злих, якщо один чин однієї людини сколихує опінію і бу дить подив мільйонів! Можливо, що таких випадків більше, але про них не знаємо, бо вони сталися десь у незнаній околиці, чи, може, без свідків. Але коли б таке траплялося часто, то були б про це якісь вістки. Всетаки сам факт, що молодий чоловік без наду ми кинувся рятувати людину, про яку знав тільки те, що вона сліпа і що згине під колесами підземки і що цей вчинок найшов такий відгук у людей різних про шарків, свідчить про це, що (парафразуючи П. Тичи ну) ’’людське серце ще не до краю озвіріло”. Вчинок був відруховий, автоматичний, а таке відношення до ближнього може вщепити в людське серце атмос фера любови. Якщо від малого навчити дитину ба чити передусім себе, а тільки десь там на окраїнах зацікавлення, спостерігати інших членів родини чи взагалі людей, то вона виросте на еґоцентрика, а на віть егоїста. А чи таке світовідчування почерез приз му власного ”я" і власної вигоди дає щастя? Напевно ні. Це тільки мильне поняття ’’щастя”, яке крутиться кругом своєї власної осі. Прикладом можуть бути наші герої, які перено сять невимовні знущання в неволі. Навіть там, серед жахливих нелюдських умовин, їхнє відношення до інших співв’язнів, взаємна допомога й думка про Батьківщину, за яку терплять, дає їм силу і певного роду внутрішнє вдоволення, певність, що йдуть пра вильною дорогою. Чи така настанова вроджена? Треба сумніва тися. Можна навчити дітей і самому навчитися любо ви ближнього, як і любови Батьківщини. Коли оглядаємося на пройдений шлях, ми наче з віддалі оцінюємо події, але теж і власні досягнення чи втрати. Цей критичний погляд повинен дати нам настанову на Новий Рік. Це відноситься не тільки до особистого життя але й до громадського. Можемо запитати себе: чи ми як спільнота здали іспит зріло- сти у минулому році? Чи наше особисте чи групове себелюбство не заслонило нам загального добра? На минулих успіхах, а теж на минулих помилках чи й промахах виробім собі думку: чого навчило нас минуле? Куди і як іти далі, чи подати руку один од ному чи дальше крокувати різними дорогами, хоч ка жемо, що ціль у нас одна. У. Л. НАШЕ ЖИТТЯ, СІЧЕНЬ 1983 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
