Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Мабуть таки під час різдвяних свят, більше як коли у році (хіба що на весілля), у кожній родині йдуть у рух збережені приписи на торти та різно рідні присмаки. Звичайно все йде гладко, поки хтось один зберігав усі рецепти на готування або хоч пам’ятав їх. Та коли нагло тієї особи нема, то вся тра диція захитана. — Пані Любо, я була така певна, що зумію сама подібні торти зробити, але вони не вийшли так само — телефоном жалілась мені знайома, пані Леся. А її мама, пані Ґеня, була справді мистцем понад мист- цями у цій штуці. Вона зуміла перебрати від своєї матері всі родинні приписи й була втаємничена у різ ні способи потрібні для осягнення кулінарного шедевру. — Ох, так часто мені чоловік радив позапису вати не тільки самі приписи, але й ті спеціяльно дріб ненькі поради завдяки яким дана річ або буде коро ною стола, або звичайним "фіяском” ... Не раз ми говорили про те, щоб пізніше видати куховарську книжку з цими приписами, і так не встигли, — каза ла пані Леся. І не дивно, що її чоловік потім сказав, що з його тещею пропала одна велика частина найкращих при писів з Европи. — Ну, а не пробували ви різних наших куховар ських книг? Одного року аж дві появились у нас — запитала я. — Я навіть дуже врадувалась тією що має описа ні давні галицькі приписи. Спробувала я спекти крих кий торт. Крихким він не вийшов — і навіть після кіль кох днів це не торт, тільки розлізла млява маса. А моєї мамці торт, то справді був крихким... Подібні завваги я чула й від інших знайомих, які позакуповували всі можливі українські куховарські книжки. — Але у кожній щось бракує. У деяких не було навіть такої підставової нашої страви як — голубці! Або нема індексу! — (як недавно перевидана книж ка Зеновії Терлецької) ’’Українські назви з куховар ства й харчування” Наталі Чапленко має дуже добре пояснення, та що більше, вона тільки інтриґує смак — але потрібно ще й приписів. (Я знаю, що оригіналь ний задум мав пов’язати ці обидві книжки). — Найкраще вибирайте такі страви чи печиво, яких не знають ваші знайомі — тоді не будуть порів нювати вашого варення зі своїм, а ви внесете щось нове, — так радила знайомим пані Ліда С. І тому во на скуповує всі існуючі українські куховарські книжки. — Пані Любо, мусите прийти до мене й спробу ВІДХОДЯТЬ МИСТКИНІ КУЛІНАРНОЇ ШТУКИ, А чи ЯКАСЬ КНИЖКА ЇХ ЗАСТУПИТЬ? вати щось дуже смачне — шпінат у тертій булці.... умммм, це розкіш до печені, — запрошувала мене па ні Ліда. Вона цей припис взяла з книжки Дарії Цвек "До святкового столу” (Львів, 1976 р.) Я справді з великою приємністю заїдала цю страву, а в подяку принесла їй книжку Миколи Олек- сюка ’’Кулінарні рецепти для щоденної кухні” (Бука- решт, 1981 р.) За кілька днів Ліда телефонувала до мене знову: — Пані Любо, ніби така звичайна й очевидна річ, але я ніколи не чула про вареники з бриндзею — аж із цеї вашої книжки довідалася. Що за смак! Ах! Зі сметаною це справжня розкіш! Мусите прийти! А на десерт я зроблю вам ’’саварини”! Тут, очевидно, мені треба було брати словника пані Чапленко, але там не було нічого про ’’сава рини”. Довелось узяти це румунське видання й про читати припис ("саварини” — це майже пампушки). Та чи я одинока, що маю проблеми з україн ськими кулінарними назвами чи приписами? Моя сестрінка недавно купила собі книжку ’’The Best of Slavic Cooking” яку оголошувала ’’Свобода”. Там знайшла припис на масу з білих горошків (chick peas) і насіння сезамі до канапок чи кексів. Чи це типово українське — невідомо? Але хтось з українців це, правдоподібно, уживав. Там, крім цього припису, є ще понад 50 інших, що таки мені відомі. — Тето Любо — стільки цих книжок, але кожній щось бракує. Навіть книжка С. Стечишин, в англій ській мові, має деякі недотягнення (нема україн ських назв), хоч таки докладна в описах. Чому хтось не позбирає інформацій з усіх, зробить солідний ін декс, додасть словничок, перевірить приписи (а це можна поділити на кілька осіб) і складе одну вели чезну книжку?! Справді питання добре. Бо стільки є видань, вони закороткі, або мають малозрозумілі слова (з сьогоднішнього куховарення в Україні), або не мають індексу тощо. Минули вже ті часи, коли одні в одних перемовлювали куховарок перейти до себе на працю, щоб тільки довідатись про приписи з тих до мів, що були відомі із своєї кулінарної штуки. Тепер уже всі готові поділитися цими приписами, щоб тільки було ще кому їх записати й практикувати... не боявшись кальорій .... Любов Калиновим Смачного і Веселих Свят і., не дуже кальорійного 1983 року! Від Редакції. Союз Українок Америки вже проголошував, що шукає за давніми куховарськими книжками (вже дехто прислав їх) з наміром опрацьовування книж- ки■ У. л. НАШЕ ЖИТТЯ, СІЧЕНЬ 1983 15
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
