Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Д-Р МАРТА БОГАЧЕВСЬКА-ХОМЯК УКРАЇНСЬКА ЖІНКА В ДВОХ СВІТАХ ДОПОВІДЬ ПІД ЧАС ВІДКРИТТЯ КОНФЕРЕНЦІЇ "УКРАЇНСЬКА ЖІНКА У ДВОХ СВІТАХ” 2-ГО ЖОВТНЯ 1982 р. Мої два світи це сучасний світ, в якому ми живе мо, і історичний, минулий світ, частини якого я дослі джую та намагаюсь представити слухачам і читачам. Коли я почала досліджувати український жіночий рух, історію українського жіноцтва, мій історичний світ наново поглибився. Зараз я хочу накреслити декілька сполучників які єднають нас усіх з жінками в Україні минулих десятиріч та сторіч. Я хочу пригадати, а декому і сказати, чим був фемінізм в Україні, які ’’жіночі питання” турбували наших попередниць і які елементи в нашій історії мають пряме відношення до нас. Сьогодні, коли хтось каже, що цікавиться жіночим питанням, це значить ’’чимсь марґінесо- вим”, чимсь насправді неіснуючим, бо чейже сьогодні вже немає наявної дискримінації жінок і тим самим, мовляв, немає жадного жіночого питання. Правду сказати, мені не прийшло б на думку вивчати історію українського жіночого руху з тієї простої причини, що я навіть не знала, що був україн ський жіночий рух у будь-якій мірі відмінний від жіночих рухів в інших країнах. Звідки мені це знати, коли самі учасниці цих рухів не помічали уні- кальности своїх новотворів? Був Союз Українок — це я знала. Були письменниці українки — це всі знали. Але якісь жіночі рухи? Вони не були в центрі заці кавлення істориків, а тим більше початкуючих істориків. Переглянувши тисячі сторінок архівного матеріялу, періодичної літератури, мемуаристики, белетристики, після розмов і листування з діячами недавнього минулого я зрозуміла не тільки наявність українського жіночого руху, але і його унікальність і вклад, який він дав у розвиток суспільства. Коли ми поглянемо на життя жінки, коли ми глянемо на наше власне життя, прийдемо до виснов ку, що ці так звані ’’жіночі питання” є центральними питаннями громади. І тільки через те, що громада не надто цікавиться ними, вони стали ’’жіночими питан нями”. Подивімся, чим цікавляться жіночі орга нізації, чим цікавляться в Об’єднаних націях і цікави лись у Лізі Націй раніше: суспільна опіка — це є ’’жіноче питання”; виховання дітей — це ’’жіноче питання”; освіта, здоров’я — це ’’жіночі питання”. Але ж вони заразом є суттєвими питаннями цілої спіль ноти. Без того, щоб хтось цікавився і розв’язував ці питання, не було б громади. Таким чином ми не можемо говорити про ці справи як про ’’жіночі питання”, бо насправді вони є вселюдськими питаннями. Але ми жінки часто не дивимось на справу з точки зору потреби громади. Навпаки, в нас є тен денція бачити тільки ролю жінки в родині, як мами, виховниці дітей, жрекині родинного вогнища та носія народніх цінностей. В такій інтерпретації жінка опиняється у зачарованому колі родини: іденти фікуємо її не як одиницю, а як істоту, яка діє у стосунку до когось — донька, дружина, мама. Ті з нас, які звертають на це увагу, вважаються фемі ністками, а слово феміністка здебільшого має згірдливе значення. В українській громаді майже немає дискусії про фемінізм. Пригадую, що десять років тому мене попросили написати статтю про фемінізм. Вона не викликала великої дискусії. У статті, само собою, я зазначила, що не вважаю себе феміністкою і з фемі нізмом не маю нічого спільного. Аналізуючи це, тепер приходжу до висновку, що я воювала проти етикети, проти неправильного значення, якого це питання в громаді набрало. Дозвольте подати анало гічний приклад: Ірена Книш свого часу написала незвичайно цінну працю про Наталію Кобринську (яку видала власним коштом.) Недавно, в іншій збірній праці я натрапила на згадку про Ірену Книш — не як про історика чи дослідника літературно- історичних процесів, а як про ’’ідеолога жіноцтва”. Що таке ’’ідеолог жіноцтва?" Якщо Ірена Книш ідеолог жіноцтва, то кого маємо вважати ідеологом чоловічого роду? Д -р Марта Богачевська-Хомяк промовляє Dr. М. Bohachevska — Chomiak speaking. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
