Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ В ПАМ’ЯТЬ СОНІ ЛАГОЛИ С. Лагопа — як медична сестра. Дня 25-го жовтня 1982 р. перестало битися серце нашої бувшої Союзянки Соні Лаголи, вірної Дружини, доброї Мами і Бабуні. Відійшла у Вічність по короткій і тяжкій недузі, на 60-му році життя. Народжена в Городенці в Україні, в домі Самуляків. В дитинстві втратила маму і виховувати Соню помагала батькові тета. Мрією моло дої Соні було працювати медичною сестрою. По закінченні народної школи працює у шпиталі в Городенці, здобуваючи освіту в даному напрям ку. Під час Другої світової війни несла поміч раненим на східньому фронті. Там дісталася в німецький полон, з якого втікає до Польщі, а потім до рідного міста Городенки. По смерті Батька під час німецької окупації виво зять Її разом з іншими на працю до Німеччини. Працювала у різних військових шпиталях. Під час бомбардування рятувала життя раненим, наражуючи своє. Не покидала своєї відданої праці і в таборах ”ДП ” . Обдарована гарним голосом, співала в церковних хорах. В Америці присвячує свій час і труд родинному життю. Виховує доню в глибокій вірі і любові до рідної мови. Це їй вповні вдалося. Дочка вийшла заміж за американця, але він прийняв український обряд, вдома панує дво мовність. За словами зятя: "наш обряд один із найкращих”. Бабуня по зятеві горда, що її внучки володіють двома мовами. Протягом кількох літ Покійна займа лася організуванням вистав україн ського мистецтва на міжнародніх фестивалях у Толідо. Належала до 31-го Відділу СУА в Россфорд, Огайо протягом 10 літ. Займала пост референтки су спільної опіки. Була головою Відділу протягом одної каденції. Спокійна, працьовита, лагідної і веселої вдачі бу ла загально люблена. Залишила в глибокому смутку мужа, доню, зятя, три внучки, ближчу і дальшу родину та багато приятелів. Віримо, що Її душа в рожево-бла китних просторах, де не має болю ні печалі, молить у стіп престола Все виш нього ласки для улю бленої родини і кращого майбутнього для нашого нескореного народу. Вічна їй Пам’ять, Ірена Гнатчук. Ділимося сумною вісткою з член ством СУА що відійшла у Вічність Анна Паславська на 92-му році життя, член ка 5-го Відділу СУА в Дітройті. Покійна народилася в Галичині. До Америки приїхала 19-літньою дівчиною, одру жилася з Миколою Паславським і за мешкала в Дітройті. Була добра і щира працівниця та жертвенна на добродій ні цілі. Дім, у якому жила записала на будову дому старших віком ’’Україн ське Село” у Дітройті. Залишила у гли бокому смутку одного сина, дві сестри в Україні, три внуки і три правнуки. Не хай американська земля буде їй лег кою. Управа і членки 5-го Відділу СУА СПРАВЛЕННЯ ПОМИЛОК В посмертних згадках, які були по міщені в ’’Нашому Ж итті” ч. 1. на ст. 32 поміщено помилково світлину сл. п. Ро- залії Федьків з 89-го Відділу без тек сту посмертної згадки. На цій же сторінці поміщено по смертну згадку Соні ГІаголи без світли ни. Сьогодні містимо світлини помер лих та посмертні згадки про них. УВАГА! Просимо на звороті всіх світлин писа ти прізвища осіб, числа Відділів і інші дані. Брак опису спричиняє помилки. Рівночасно просимо чітко писати імена і прізвища у всіх дописах в ук раїнській і англійській мовах. ПОХОВАЛИ ЗАС ЛУ ЖЕНУ СОЮЗНИКУ Е. Р. ФЕДЬКІВ. Зі смутком у серцях членки 89-го Від ділу СУА та громада в Кергонксоні, Н. Й. відпровадили у вічну подорож довголітню свою членку бл. п. Евфро- зину Розалію Федьків з дому ІІІкіль- ник. Покійна народилася 9-го березня 1905 року в Млинах Шкільникових, Дрогобич. Походила з національно свідомої родини. Її батько був під- старшиною в Першій світовій війні, а брат Михась боровся і загинув під час Визвольних змагань України. Вийшла вона заміж за Антона Федькова, який будучи ще молоденьким юнаком, пішов у ряди Усусусів. Будучи вже матір’ю і дружиною, була активна в читальні ’’Просвіта” як бібліотекарка. Книжки любила і трактувала їх, як джерело науки та старалася навчити своїх дітей пошани до всього україн ського. Перебувши буревій Другої світової війни переїхала з чоловіком та 4- дітьми до Америки. Спочатку родина Федькових мешкала в Нью- Йорку (Мангатен), де посилали сина й доньку до школи св. Юра. Вже тоді була активною в рядах СУА. Пізніше родина переїхала на Бронкс, де покій на відразу вступила до 8-го Відділу СУА. У Відділі виконувала функції різних референток, а від 1967 до 1972 років була його головою. Коли роз неслася вістка, що біля Союзівки будуватимуть українську оселю ’’Золоту Осінь” приступила з чоло віком до цієї спільноти. Та, на жаль в 1972 рокі вмирає її чоловік і вона му- сіла зрезиґнувати. Все ж, тому, що любила мальовничу гірську природу, бо ж сама родилася на Підкарпатті, переїздить до Кергонксону. Тут вона відразу вписалася до 89-го Відділу СУА. У Відділі виконувала функції пресової референтки у 1973-74 роках, імпрезової 1974-1975 p., суспільної
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
