Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Є В Г Е Н П Л У Ж Н И К Л ю б л ю в уяві д е кіл ь ка с то р ін о к Істо рії назад п ерегорнуть: Я сніш ає мені д а л е ка путь, Щ о приведе на зем л ю відпочинок! Коли відчую я м іцний зв’язок М іж д нем біж учим і п ро сто ро м часу, Т акі упевнені стаю ть відразу Мій ко ж ни й порив, к о ж н а д у м ка й крок. І ось стар анн о в п ам ’яті ховаю Я сп о гад и великі і д р іб ні — Бо і минулі, і п р и й д еш н і дні — Мов сходи ті, що я по них ступ аю , Д е незліченні спом инів скарб и, Часів м инулих д освід і н аука — М ені єд ина певна зап о р ука, Від п ом ил ок, що я їх був робив! Три збірки. Інст ит ут Літ ерат ури ім. Михайла Ореста 1979. ЩОБ ЛЮБИТИ УКРАЇНУ І ШИРИТИ ПРАВДУ ПРО НЕЇ, ТРЕБА ПРО НЕЇ ЗНАТИ. М ісяць л ю ти й, у ж е тр ад и ц ій н о , присвячений пам 'яті ж ін о к героїнь. Ц ю д а ту визначила см ерть двох ж ін ок: О льги Б асарабової, яка зги н ул а з а к а т о вана в польській тю р м і у Львові у л ю то м у 1924 р. і О лени Т ел іги, яку враз з чоловіком М ихай л о м за м ордували німці в Б аб ином у Ярі в л ю то м у 1942 р. Дві, такі різні, ж іночі постаті стали символами ж ін о к, яких і вичислити в аж ко , а які згин ул и гер о й сь ко ю с м ер тю з лю бови д о своєї батьківщ ини. З га д у єм о їх зворуш ливим и словам и, м ож е, із сльозам и, м олитва- м и -п ан ахи д ам и , а ка д ем ія м и . У цей спо сіб не тільки від д аєм о їм пош ану, але нам агаєм ося, щ об п а м ’ять про них була ж ивою . Хочем о, щ об н аступн е п о ко л ін ня знал о про них, горд ил о ся ними. Хочем о щ об ця п ам ’ять збуд ж увал а і закріпл ю в ал а в м ол о д ш о м у по ко л ін н і лю бов до свого н ар од у, до батьківщ ини. Чи вистане тільки згад ув ати про тих, що з л ю б о ви д о У кр аїни віддали своє ж и ття? Чи такі зга д ки , хоча б у найкращ ій ф орм і, п р о гр ам а на в исоком у рів ні, н ай п ал кіш е слово промовця м ож уть стати п ом о стом м іж сучасно ю м о л о д о ю л ю д и н о ю , а батьків щ и н о ю її предків? Вона р од и л ася, живе, навчається в інш их ум овинах як її батьки чи д ід и. Н а неї звідусіль напливаю ть інф ор м ації, проблем и, на прямні; зарисовую ться різні ж иттєві цілі. У цьому вільном у світі пер ед нею сто р ізн их д о р іг. Ч ом у вона у ж и ттєв ого ш ляху м ає числитися з тим, що для стар ш ого п око л іння є найваж ливіш им : це д о б р о батьків щ ини? А при том у ми, які цю батьківщ ину, чи цей на рід р еп р е зе н ту єм о , чи ставим о п ер ед м ол о дш и м по ко л ін н ям привабливий і вартісний його образ? Чи слова, промови, спо гад и про героїв і їх н ю посвяту та л ю бов д о У кр аїн и м ож уть засл о ни ти кар ти н у е м ігр а ц ій н ої спіл ьноти, яка я кж е часто не п ритягає, а від пихає? Ц ієї спіл ьноти, яка не вміє навіть вислухати д у м ки інш ої л ю д и н и , яку вона зачисл ил а д о н е -л ю - бого їй серед ов ищ а чи групи; спіл ьноти, яка зав ж ди п ід кр е с л ю є те що д іл ить, а не те що єднає! Л ю б и м о те що зн аєм о . Тим гл ибш а лю бов чим більш е пізнаєм о п р ед м ет лю бови. Чим більш е для нього прац ю єм о , тим більш е прив’язуєм ося д о ньо го. С ад ів ни к л ю б ить р осл ину яку плекає, він вивчає як її плекати. Х л іб ор об л ю б и ть зем л ю яку оре, в яку ки д ає зерно. Я кщ о хочем о, щ об наш а батьківщ ина стал а р ід ною наш им д ітям , тр еб а щ об вони здобул и й по глиблю вали знання про неї. Це знання, с ту д ії н ео б хід ні інколи й нам, які, м о ж е, знаєм о д еякі ф акти тіл ьки поверховно, без насвітлення обставин, які їх спр и чин и л и, чи які вплинули на вислід. А та ке зн а н ня ко нечн е, коли при хо ди ться спростовувати мильні ін ф о р м ац ії про У кр аїн у. І д л я то го те ж треба і нам і н аш им д ітям бути узб р о єн и м и в знання. Н аш і вороги крім то го що винищ ую ть наш н арід ф ізичн о, д б а ю ть про те, щ об зни кл и всі сліди слав ного м инул ого. Це зам овчування, перекручув ан ня, засипування порохом заб уття м огло б д овести до того , що нар ід наш перестав би існувати як с ам о стійн и й, а д остосувався б д о ’’в им ріяно го ” ворогам и о бр азу ’’м ол о дш о го б р а та ” вел ико го р усско го н ар о д у. А ле як перла що її родить зран ен а м уш ля так по став рух ш естид есятни ків і промовив своє слово. Каж учи словами Є вгена С верстю ка: "А ле щ о р о б и т и з н о в и м и ж е р т в а м и д е м о р а л і за ц ії, з п о р о д ж е н и м и д у х о в н о ю д и с т р о ф іє ю м о л о д и ка м и , я к і н а х а б н у в а т о з в е р х н ь о п о с м іх а ю т ь с я н а д т им , чого не р о з у м ію т ь , і г л у зу ю т ь із в л а с н о ї м а т е р і? К о л и з а х и т у є т ь с я ґр у н т п ід н огам и, м и м о в о л і ш у ка є ш п е в н о ї т о ч к и о п о р у і х а п а є ш с я за с т о р ін к у л іт о п и с у , за к о з а ц ь к і р е л ікв ії, за с о б о р и м и н у л о г о — я к зг у б л е н у т а й н у д у х о в н о г о о ц іл ін н я ; б о м али ж в о н и т а к у ч у д о д ій н у силу, яка в и р о б л я л а л ю д е й в л и ц а р ів .” * За такі і п од ібні тв ер д ж ен ня Євген С в ер стю к, як і б агато інш их зап л атил и волею , зд о ро в ’ям, р о зл уко ю з рідним и, а то й ж и ття м . То ж нам яким у вільном у світі не грозить кара за вільне слово і с ту д ії згід н і з за ц іка в л е н н я м ,тр еб а звернути свою увагу на вивчен ня історії наш о го н ар од у. Д е я кі учені м о л о д ш о го п о ко л ін н я, які у ж е тут кінчили с ту д ії зацікавил ися істо р ією У кр аїни у р ізн о р ід н и х її від тинках. С таття-п ро м о в а д -р М арти Б о гачев ської-Х о м як на наступн и х с то р ін ка х ’’Н аш ого Ж и тт я ” виявляє яким и д о р о гам и йде д у м ка й знання вченого, який ш укає слідів м инул о го у д ж ер ел ах. С ту д ії і знання м инул о го д асть тло гер оїчни м по статям яких річниці від значаєм о. Т од і вони зв’яж уть м олодш і п око л іння з м инулим , д ад уть їм почуття п р и н ал еж н о сти до вел ико го н ар од у а, м ож е, п о м о ж уть вибрати свій власний ш лях з-п о м іж тисячі д о р іг які стеляться п ер ед ними у вільном у світі. У.Л. *Євген Сверст юк. "Собор у риш т ованні”, ессей ’’Опори духу”. Українське Видавництво Смолоскип ім. В. Симоненка. П ариж-Балт імор. 1970
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
