Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Є В Г Е Н П Л У Ж Н И К Л ю б л ю в уяві д е кіл ь ка с то р ін о к Істо рії назад п ерегорнуть: Я сніш ає мені д а л е ка путь, Щ о приведе на зем л ю відпочинок! Коли відчую я м іцний зв’язок М іж д нем біж учим і п ро сто ро м часу, Т акі упевнені стаю ть відразу Мій ко ж ни й порив, к о ж н а д у м ка й крок. І ось стар анн о в п ам ’яті ховаю Я сп о гад и великі і д р іб ні — Бо і минулі, і п р и й д еш н і дні — Мов сходи ті, що я по них ступ аю , Д е незліченні спом инів скарб и, Часів м инулих д освід і н аука — М ені єд ина певна зап о р ука, Від п ом ил ок, що я їх був робив! Три збірки. Інст ит ут Літ ерат ури ім. Михайла Ореста 1979. ЩОБ ЛЮБИТИ УКРАЇНУ І ШИРИТИ ПРАВДУ ПРО НЕЇ, ТРЕБА ПРО НЕЇ ЗНАТИ. М ісяць л ю ти й, у ж е тр ад и ц ій н о , присвячений пам 'яті ж ін о к героїнь. Ц ю д а ту визначила см ерть двох ж ін ок: О льги Б асарабової, яка зги н ул а з а к а т о вана в польській тю р м і у Львові у л ю то м у 1924 р. і О лени Т ел іги, яку враз з чоловіком М ихай л о м за м ордували німці в Б аб ином у Ярі в л ю то м у 1942 р. Дві, такі різні, ж іночі постаті стали символами ж ін о к, яких і вичислити в аж ко , а які згин ул и гер о й сь ко ю с м ер тю з лю бови д о своєї батьківщ ини. З га д у єм о їх зворуш ливим и словам и, м ож е, із сльозам и, м олитва- м и -п ан ахи д ам и , а ка д ем ія м и . У цей спо сіб не тільки від д аєм о їм пош ану, але нам агаєм ося, щ об п а м ’ять про них була ж ивою . Хочем о, щ об н аступн е п о ко л ін ня знал о про них, горд ил о ся ними. Хочем о щ об ця п ам ’ять збуд ж увал а і закріпл ю в ал а в м ол о д ш о м у по ко л ін н і лю бов до свого н ар од у, до батьківщ ини. Чи вистане тільки згад ув ати про тих, що з л ю б о ви д о У кр аїни віддали своє ж и ття? Чи такі зга д ки , хоча б у найкращ ій ф орм і, п р о гр ам а на в исоком у рів ні, н ай п ал кіш е слово промовця м ож уть стати п ом о стом м іж сучасно ю м о л о д о ю л ю д и н о ю , а батьків щ и н о ю її предків? Вона р од и л ася, живе, навчається в інш их ум овинах як її батьки чи д ід и. Н а неї звідусіль напливаю ть інф ор м ації, проблем и, на прямні; зарисовую ться різні ж иттєві цілі. У цьому вільном у світі пер ед нею сто р ізн их д о р іг. Ч ом у вона у ж и ттєв ого ш ляху м ає числитися з тим, що для стар ш ого п око л іння є найваж ливіш им : це д о б р о батьків щ ини? А при том у ми, які цю батьківщ ину, чи цей на рід р еп р е зе н ту єм о , чи ставим о п ер ед м ол о дш и м по ко л ін н ям привабливий і вартісний його образ? Чи слова, промови, спо гад и про героїв і їх н ю посвяту та л ю бов д о У кр аїн и м ож уть засл о ни ти кар ти н у е м ігр а ц ій н ої спіл ьноти, яка я кж е часто не п ритягає, а від пихає? Ц ієї спіл ьноти, яка не вміє навіть вислухати д у м ки інш ої л ю д и н и , яку вона зачисл ил а д о н е -л ю - бого їй серед ов ищ а чи групи; спіл ьноти, яка зав ж ди п ід кр е с л ю є те що д іл ить, а не те що єднає! Л ю б и м о те що зн аєм о . Тим гл ибш а лю бов чим більш е пізнаєм о п р ед м ет лю бови. Чим більш е для нього прац ю єм о , тим більш е прив’язуєм ося д о ньо го. С ад ів ни к л ю б ить р осл ину яку плекає, він вивчає як її плекати. Х л іб ор об л ю б и ть зем л ю яку оре, в яку ки д ає зерно. Я кщ о хочем о, щ об наш а батьківщ ина стал а р ід ною наш им д ітям , тр еб а щ об вони здобул и й по глиблю вали знання про неї. Це знання, с ту д ії н ео б хід ні інколи й нам, які, м о ж е, знаєм о д еякі ф акти тіл ьки поверховно, без насвітлення обставин, які їх спр и чин и л и, чи які вплинули на вислід. А та ке зн а н ня ко нечн е, коли при хо ди ться спростовувати мильні ін ф о р м ац ії про У кр аїн у. І д л я то го те ж треба і нам і н аш им д ітям бути узб р о єн и м и в знання. Н аш і вороги крім то го що винищ ую ть наш н арід ф ізичн о, д б а ю ть про те, щ об зни кл и всі сліди слав ного м инул ого. Це зам овчування, перекручув ан ня, засипування порохом заб уття м огло б д овести до того , що нар ід наш перестав би існувати як с ам о стійн и й, а д остосувався б д о ’’в им ріяно го ” ворогам и о бр азу ’’м ол о дш о го б р а та ” вел ико го р усско го н ар о д у. А ле як перла що її родить зран ен а м уш ля так по став рух ш естид есятни ків і промовив своє слово. Каж учи словами Є вгена С верстю ка: "А ле щ о р о б и т и з н о в и м и ж е р т в а м и д е м о р а л і за ц ії, з п о р о д ж е н и м и д у х о в н о ю д и с т р о ф іє ю м о л о д и ка м и , я к і н а х а б н у в а т о з в е р х н ь о п о с м іх а ю т ь с я н а д т им , чого не р о з у м ію т ь , і г л у зу ю т ь із в л а с н о ї м а т е р і? К о л и з а х и т у є т ь с я ґр у н т п ід н огам и, м и м о в о л і ш у ка є ш п е в н о ї т о ч к и о п о р у і х а п а є ш с я за с т о р ін к у л іт о п и с у , за к о з а ц ь к і р е л ікв ії, за с о б о р и м и н у л о г о — я к зг у б л е н у т а й н у д у х о в н о г о о ц іл ін н я ; б о м али ж в о н и т а к у ч у д о д ій н у силу, яка в и р о б л я л а л ю д е й в л и ц а р ів .” * За такі і п од ібні тв ер д ж ен ня Євген С в ер стю к, як і б агато інш их зап л атил и волею , зд о ро в ’ям, р о зл уко ю з рідним и, а то й ж и ття м . То ж нам яким у вільном у світі не грозить кара за вільне слово і с ту д ії згід н і з за ц іка в л е н н я м ,тр еб а звернути свою увагу на вивчен ня історії наш о го н ар од у. Д е я кі учені м о л о д ш о го п о ко л ін н я, які у ж е тут кінчили с ту д ії зацікавил ися істо р ією У кр аїни у р ізн о р ід н и х її від тинках. С таття-п ро м о в а д -р М арти Б о гачев ської-Х о м як на наступн и х с то р ін ка х ’’Н аш ого Ж и тт я ” виявляє яким и д о р о гам и йде д у м ка й знання вченого, який ш укає слідів м инул о го у д ж ер ел ах. С ту д ії і знання м инул о го д асть тло гер оїчни м по статям яких річниці від значаєм о. Т од і вони зв’яж уть м олодш і п око л іння з м инулим , д ад уть їм почуття п р и н ал еж н о сти до вел ико го н ар од у а, м ож е, п о м о ж уть вибрати свій власний ш лях з-п о м іж тисячі д о р іг які стеляться п ер ед ними у вільном у світі. У.Л. *Євген Сверст юк. "Собор у риш т ованні”, ессей ’’Опори духу”. Українське Видавництво Смолоскип ім. В. Симоненка. П ариж-Балт імор. 1970
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
