Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
— Пригадайте, пані Любо, ті типові "світовід- криття” коли наші діти, під час війни, зустрічали українців з різних сторін України? Для одних було відкриттям, що не всі українці є православними, а для інших, що не всі є східними католиками (чи "гре ко-католиками”, як тоді казали). — Так, це були часи і відкриття і себе-пізнання! — І чомусь, пані Любо, це наше національне се- бепізнання і толерантність немов тоді закінчилися! — Під яким оглядом, пані Таню — питаю я зна йому. — Ось хоча б толерантність під оглядом віро сповідання. Неначе громада прийняла гармонійне співіснування двох найбільших віроісповідань — але не інших! — Себто? — Себто і українців євангеликів, і баптистів — та й інших християнських віроісповідань, немов нема серед нас... — Мабуть таки тому, що не перейшли періоду співжиття та співпраці — себто того співвідкриття, що й одні й другі є українцями. — Так, Любо, я розумію, що коли ці віроіспові- дання поширились серед українців, головно вже в діяспорі (хоч відомий цей рух і в Україні), отже таки не було змоги співпрацювати. Але дальше при збір них імпрезах чомусь нема тих людей. І припускаю, що вина по стороні наших центральних установ. — Думаєте, пані Таню, що їм не дається місця у наших громадах? — Ось мені розповідали, що в малім нашім осе редку є народній дім, що є тепер мало уживаний. Група українців баптистів хотіла винайняти там одну кімнату, щоб раз у тиждень мати відправу. їм відмо вили, і наші українці мусіли йти до італійського дому... — Ну та й взагалі рідко наші об’єднуючі місцеві комітети запрошують їх до спільних імпрез. — Часами ми також, пані Любо, не знаємо меж для включання церковних представників. Ось при відкритті фестивалю (головно народніх танків) — чо мусь відправляють молебні. Це вже таки не на місці. Так, як не на місці був би молебень перед початком змагу копаного м’яча... — А при потрібних оказіях? — А при потрібних, пані Любо, якось забувають, що є великі групи українців інших віроісповідань. Ось недавно мій знайомий був на з’їзді українців бапти стів. Він захоплений їхнім патріотичним наставлен- ням, а вони тим, що хтось з української громади, чи там ’’естаблішменту” раз ними поцікавився. — Це правда, пані Таню. Як і правда, що в Украї ні це віроісповідання поширюється сьогодні. Отже, під різними оглядами нам треба знайти їм місце у громаді. — Дехто, пані Любо, думає, що коли цих віро визнань не було давніше в Україні, то нема чого звер тати уваги на ці християнські групи сьогодні! — Так, є закиди, що це не є "чисто-українські” себто давньо-українські церкви, і вони підлягають чужинцям. — А якже із нашими найчисленнішими віроспо віданнями — та ж чужинці очолюють верхівки цих світових релігій. Саме через розчарування, мовляв ці проводи не раз нами нехтували (чи нехтують), бага то відскочило. Були ж і вислови потреби виключно української релігії, щоб нас не використовували задля добра на ших сусідів. — Пані Таню, думаєте про наших Дажбожичів? — Так. Постання та розвиток цієї групи є дуже ці кавим, головно під оглядом національним і соціоло гічним. І саме при розмовах про цю групу бачимо на скільки ми нетолерантні. Скільки нетактовних ко ментарів сиплеться в їхні сторони. А навіщо? — Знову неознайомлення. Замість відпихати кра ще пізнати і вияснювати. — Так. Але тут уже не можна причепити закиду про неукраїнське походження цієї групи. — Отже так ми бачимо, як самі собі поменшуємо громади, а молодшим контакти! Любов Калинович Докінчення МАГІСТЕРСЬКИЙ РЕЧІТАЛЬ Соната Франца Шуберта в ц-моль (Аллеґро, Ада- джіо, Менует і тріо, Аллерґо), великий, репрезента тивний твір, одна з трьох, які композитор написав під кінець свого життя, коротко перед смертю. Така вона гарна й мелодійна, що слухається її з затамованим віддихом. Як бачимо, Марія виконала різнорідний репер туар, написаний в різних часах і стилях, як це по трібно для дипломового іспиту. Марія виходить на сцену вже ’’розіграна”, тому відразу в її грі є певність і ясність. З нагоди закінчення магістерських студій з фортепіяну, як сольового інструменту, Марія Бах по дарувала п’ятдесят долярів на школу українознав ства, яку колись відвідувала й закінчила матурою. Чи багато знайдеться таких? Вона також і пластунка. Програмки на виступи Марії завжди були дво мовні англійські і українські. Л. Цегельська ХТО МАЄ ПРАВО НАЗИВАТИСЯ УКРАЇНЦЕМ — І ТОЛЕРАНТНІСТЬ....
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
