Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
1969 p. — 102-ий Відділ ім. княгині Ольги в Гемонд-Ман- стер, Інд. Організаторкою і першою головою була Наталка Шуя. Активність Відділу спрямована на поширення україн ської культури й мистецтва серед нашого _й американ ського громадянства. У Відділі 31 членка. Його очолює (1982) Ірина Куц. 1 972 р. — 110-ий Відділ ім. Ольги Кобилянської в Твин Си ті, Міннесота. Членство шукає ориґінальних шляхів, якими може підкреслювати своє українське походження. Орга нізує виставки народнього мистецтва, покази модерного одягу з приміненням вишивки, "вишивані вечерниці” тощо. Відділ очолює Надія Дорощак. 1972 р. — 77-ий Відділ ім. Алли Горської. Цікавиться постатями дисидентського руху. Займається також хари- тативною діяльністю. Об’єднує 20 членок, а його головою є Валентина Косогор (1982 р.) 1978 р. — 31-ий Відділ ім. Олени Лотоцької у Вискансен Деллс, Вискансен. Об’єднує українське жіноцтво околиці. Влаштовує різнородні імпрези для своєї громади, як також для американців. Відділ є меценатом Українського Музею в Нью-Йорку. Відзначається великою жертвенністю. У Від ділі 18 членів, а його очолює (1982 р.) Анна Скібіцька. 1982 р. — 6-ий Відділ об’єднує наймолодше українське жі ноцтво Чікаґо. Відділ зорганізувала Марійка Гриневич, ор ганізаційна референтка Окружної Управи. Засновуючі збори відбулися 4-го грудня 1982 р. Покищо у Відділі 12 членів, а його очолила Наталка Завадович. ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ Дня 20-го грудня 1982 р. в Пармі, Огайо, відійшла у Вічність визначна громадянка бл. п. Михайлина з Ф еде- вих Ставнича, проживши довгі роки в домі своєї доброї дочки Орисі і зятя Савчака. Покійна народилася 2-го листопа да 1893 р. в Сколім, стрийського пові ту. Закінчила учительський семінар і працювала учителькою на Рідних Зем лях, а потім в таборі втікачів у Німеч чині. Приїхавши до Америки, турбува лася долею шкільної молоді. За її по чином зорганізовано школу україно знавства в Клівленді в 1950 р. З того часу прямо з самопосвятою віддава лася праці над українською молод дю, була зразковою вчителькою і ви- ховницею. Одночасно зорганізувала україн ське жіноцтво в 33-му Відділі СУА у Клівленді і була його першою і довго літньою головою. Будила у байдужих до громадської праці зацікавлення. Зорганізувала Жіночий Збірковий Комітет ’’Церква в Потребі”. З місяч них збірок-оподаткувань переслала на руки їх Блаженства Отця Йосифа по над 24,000.00 дол. Покійна була гли боко релігійною. Належала до пара фії Покрова Пресвятої Богородиці і там Вона теж вкладала свій труд. Завжди усміхнена, приязна чи то ді лом чи добрим словом чи порадою радо помагала кожному. Покійна давала багато починів для зорганізування громадського життя у Клівленді. Вона була щирою патріот- кою-українкою. Тому до похоронного заведення зійшлось багато громадян, щоб попрощати велику суспільну ді ячку. Прощали Її представники різних товариств. Від 33-го Відділу СУА про щала довголітня голова Окружної Управи СУА Ірина Кашубинська. Прощальне слово Ірини Кашубин- ської: Оце прийшли ми попрощати за служену працівницю на громадській ниві бл. пам’яті Михайлину Ставничу, особу, якій незнаною була байду жість до справ і потреб українського народу. Всю свою силу, не жаліючи труду, ні часу, присвячувала для до бра української спільноти. Не нович- кою прийшла Вона до Клівленду, але як зріла, свідома українська гро мадянка, вироблена і загартована у не- відрадних діях праці на Рідних Зем лях, спершу під окупантом поль ським, а під час війни комуністичним і німецьким. Не заложила Покійна рук і серед злиднів таборового життя. В Клівленді, ще добре не за пустивши коріння власного життя, зор ганізувала жіноцтво у 33-му Відділі СУА ім. Лесі Українки. Сильні підва лини дала Покійна Відділові, як член засновник і перша голова, так, що сьо годні у 30-ліття праці ми маємо з чим стати перед громадою. Її енергія, за пал і самопосвята піддержували і до помагали завершити працю Комітету Побудови великого пам’ятника най більшої української поетеси Лесі Українки в городах Національних Культур. І зовсім правильно і заслужено говорено про Покійну, що Вона була душею і мотором Комітету. Якщо б По кійна не зробила нічого більше за те, то та її праця в історії української еміграції буде записана великими буквами. Зі жалем пращаємо Тебе Дорога Провіднице і з болем серця замість по- чести ювілейної грамоти складаємо, що нам і Тобі найцінніше — грудку рід ної землі зі Золотоверхого Києва. Вільна земля Вашінґтона хай буде Тобі легкою, а між нами Вічна Пам’ять. Степанія Городиська, пресова референтка 12-го грудня 1982 р. відійшла від нас у Вічність Ольга Головко. Остави ла в смутку доньку Валю, зятя Кирила, четверо внуків і правнучку. О. Головко народилася в Києві — Україна 6-го листопада 1898 р. Під час війни перебувала в німецьких лагерях тяжких робіт. В 1933 р. в Україні стра тила двох братів, що згинули від голоду. В 1947 р. приїхала до Аме рики разом зі своєю донькою Валею. Вона не забула своїх знайомих та приятелів українців з лагеру. Хоч мало знала англійську мову, виповняла папери, щоб спровадити українців до Америки. Спровадила около 10 родин
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
