Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДІДУСЬ БУВ УСУСУСОМ Як листопад з дерев скидає листя І в полі в’януть трави та квітки, Біжать до діда Олексій і Христя, Щоб їм казав про лицарів казки. Дідусь колись був бравим Усусусом, За вопю бивсь, за рідний край, поля, Був молодий з чорнявим чубом, вусом, А як ішов, здригалася земля. І, наче казка, залишився спомин Про волі дні, про рідний вільний Львів, Як військо йшло, лунав веселий гомін І синьо-жовтий прапор лопотів. Тепер дідусь розказує внучатам Про славних волі лицарів казки І шепче: ’’Діти, ще настане свято, Що казка-мрія сповниться таки!” ЛЕСЯ УКРАЇНКА ЯК ДИТИНОЮ, БУВАЛО... Як дитиною, бувало, упаду собі на лихо, то хоч в серце біль доходив, я собі вставала тихо. ”Що, болить?” — мене питали, але я не признавалась — я була малою горда, — щоб не плакать, я сміялась. ІРИНА РЕЙТ Я тікаю, я боюсь — дожене мене Петрусь і виллє водицю на нову спідницю. На нову спідничку, на рожеві стрічки. Ой, боюся Петруся, боюся водички! ЛЕОНІД ГЛІБІВ КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ У степу, в траві пахучій, Коник, вдатний молодець, І веселий, і співучий, І проворний стрибунець, Чи в пшениченьку, чи в жито, Досходу розкошував І цілісіньке літо, Не вгаваючи, співав; Розгулявся на всі боки, Все байдуже, все дарма... Коли гульк — аж в степ широкий Суне лютая зима. Коник плаче, серце мліє; Кинувсь він до Муравля: ’’Дядьку, он зима біліє! От тепер же згину я! Чуєш — в лісі ворон кряче, Вітри буйнії гудуть? Порятуй, порадь, земляче, Як це лихо перебуть!” ’’Опізнився, неборяче, — Відказав земляк йому, — Хто кохав життя ледаче, Непереливки тому”. ”Як же в світі не радіти? Все кругом тебе цвіте, — Каже Коник, — пташки, квіти, Любе літечко на те; Скочиш на траву шовкову — Все співав би та співав...” На таку веселу мову Муравель йому сказав: ’’Проспівав ти літо Боже, — Вдача вже твоя така, — А тепер танцюй, небоже На морозі гопака!” ПО ЖОЛУДІ Пішло в ліс Чотири свинки, Клали жолуді В торбинки. Хоч були Недовго в лісі, Жолудів Зібрали вісім. Між собою Не сварились, А порівну Поділились! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
