Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
СОФІЯ ОЛЕСНИЦЬКА — ВИДАТНА ДІЯЧКА ЖІНОЧОГО РУХУ В Ірвінґтонському шпиталі помер ла 6-го листопада 1982 р. членка 28-го Відділу СУА в Ньюарку, Н. Дж. видат на громадянка й заслужена діячка жіночого руху ще на рідних землях св. п. Софія Олесницька. Народилася 24-го грудня 1893 р. в селі Золоте Більче в священичій ро дині о. Ксенофонта Ґуґлевича й Євге нії з Тишинських. Виростала в селі Уг- риня, пов. Чортків, де батько був паро- хом. Початкову школу й ліцей закін чила в Тернополі, в пансіоні СС Йоса- фаток, в якому розговірною мовою бу ла французька. Була одружена з Ф е дором Олесницьким і деякий час про живала в Берліні, де її чоловік кінчив банкові студії. Перша світова війна заскочила молоде подружжя в Галичині. Україн ський Уряд вислав Ф. Олесницького з торговельною місією до Відня, а Со фія з дітьми залишилася в Станисла вові. Тут поселилося подружжя Олес- ницьких на постійне після невдачі Виз вольних Змагань. Софія включилася в громадське життя й суспільну працю, зокрема стала діяльною в ’’Товаристві Українських Ж інок”, яке згодом увій шло в організаційну мережу Союзу Ук раїнок. Ставши головою ТУЖ в 1929-33 pp., Софія розгорнула широку діяль ність, зокрема опікувалася молоддю. В кравецькій робітні ’’Основа” згурту вала дівчат, яким польська влада не давала праці. В гостинному домі по дружжя Олесницьких на "Камені Дов- буша” в Карпатах знаходила приста новище й вакаційний відпочинок пластова молодь. Події Другої світової війни заста вили Олесницьких виїхати в 1944 р. до табору переміщених осіб у Зальцбур гу, Австрія, а згодом переїхати до США й поселитися в Ньюарку. Тут Софія пережила тяжкі родинні удари долі — передчасно помер її чоловік, а згодом син-лікар д-р Богдан. Бувши людиною глибоко релігійною, Софія мужньо переносила ці удари, вважаю чи їх волею Божою. Крім побожности відзначалася жертвенністю, любов’ю до ближнього й активним патріотиз мом. До останніх хвилин життя збере гла притомність, погоду й рівновагу духа, живо цікавилася проявами на ціонально-громадського життя, зо крема жіночим рухом. Від 28-го Відділу СУА прощальне слово над домовиною сказала Емілія Цяпка. 7-го грудня 1981 р. відійшла у віч ність малярка Михайлина з Ольшан- ських Стефанович. Вона народилася у 1895 р. в священичій сім’ в Старяві біля Мостиськ. Закінчивши дівочий ліцей у Перемишлі, пішла на студії малярства до Львова. Там стала ученицею проф. Петра Холодного старшого, який пере дав їй техніку старовинного іконо пису. Пізніше вона поїхала до Парижу, де доповнила своє знання іншими техніками. У 1923 р. вона вперше виставила свої праці у Львові. Її твор чість сприйняли українці дуже радо, тим більше, що вона почала творити на історичні теми. З того часу зостались її твори "Похід Ігоря на половців”, "Плач Ярославни” й інші. Михайлина одружилась із д-ром Стефановичем, братом мисткині Ярос лави Музики. Подружжю народився син Левко. Вона скоро повдовіла, а про сина не мала вістки під час війни. Під час "великої мандрівки” вона виїхала до Німеччини, а звідтіля до Америки. Тут вона осіла в Каліфорнії, а потім у Чікаґо. Тут вона працювала для заро бітку, але вже не хотіла виставляти своїх творів. Малювала для себе і ці її речі знаходяться в її родини. Колись твори цієї цінної малярки знайдуться в музеях. 21-го жовтня 1982 р. відійшла у віч ність довголітня членка 23-го Відділу СУА, Дітройт Анна Крук з дому Рудь- ко. Покійна народилася 21-го лютого 1889 р. в селі Барове, повіт Жовква, За- хідня Україна. Молодою дівчиною приїхала до Америки, (до Бруклина) в 1909 р. В 1913 р. одружилась з Мико лою Круком. Покійна була приємної вдачі, була примірною дружиною, любленою ма тір ’ю, доброю членкою 23-го Відділу СУА — приходила на імпрези Відділу, була жертвенна на народні цілі. Роди на Круків була також фундатором цер кви св. Михаїла в Дерборн, Мічіґен, а пізніше стали парафіянами церкви ’’Матері Божої Неустаючої Помочі” в Дірборн, Гайте. 13-го грудня 1979 р. помер її муж — покійна важко пере жила той тяжкий удар і почала, щораз більше занепадати на здоров’ю. Діти опікувались нею, але останнього пів тора року була в ’’Нерсінґ Домі”. 24-го жовтня вечором були від правлені 2 панахиди — в 7-ій від правив панахиду о. Лазар з церкви "Матері Божої Неустаючої Помочі”, в якій Покійна була парафіянкою, а в 8-ій годині о. Ручги з церкви св. Михаї ла, а хористи з церкви прикрасили своїм співом ту жалобну відправу. В панахидах брала участь родиг на, приятелі та члени 23-го Відділу СУА. Прощала Покійну голова відділу Люба Петрик. Похоронено Її на цвин тарі св. Ядвиги побіч домовини мужа. Покійна залишила в глибокому смут ку сина Андрія Крука, дві дочки, Ге- лен Даску і Марію Гарднер, 7 внуків, 6 праві.іуків, кузину Марію Васько та ближчу і дальшу родину в Америці і в Західній Україні. У пам ’ять П окій н ої родина зложила 25.00 дол. на Пресовий Фонд "Нашого Ж иття”, Люба Стеца, секретарка ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44-45 
46-47 
48 
