Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44-45
46-47
48
З гордістю мусимо зазначити, що членки 46-го Відділу брали активну участь у Конференції, а саме Надя Трач — голова була одною з панелісток на тему: ’’Українські школи і молодечі організації”, а Яра Кекіш своїми картинами брала участь у виставці творчости сучасних українських мисткинь. Вдоволені поверталися рочестерці додому. Автобус мчав крутими дорогами кетскильских гір, у кожного з нас кружляло в голові від безлічі вражень та думок... У мене, як членки 47-го Відділу і організаційної рефе рентки СУА, спліталися безперервно два почування: вдово лення з успіху відбутої Конференції та одночасно турбота: а що дальше? Чи ця замітна подія відбулася і піде в забуття, чи сподівання, покладені на неї виправдають себе? Чи віднайдеться більше число відсталих, що знайдуть місце в Союзі Українок Америки, чи теперішнє пробудження лиш хвилевий спалах, чи прибере воно форми постійної орга нізованої активности? Слово за Вами молоді жінки учасниці Конференції ’’Українська Ж інка у Двох Світах”! Марія Крамарчук, пресова референтка 47-го Відділу ЮВІЛЕЇ... БЕНКЕТИ... Уже надто довго наша нова еміграція знаходиться поза межами батьківщини. Тому щораз частіше відбуваються з різних нагод ювілеї. Мають свої ювілеї й союзянки. Що дають такі ювілеї, чи варто їх влаштовувати? Дійсність показала, що варто. 68-ий Відділ СУА в Сиракузах засновано в 1957 р. Ініціяторкою й організаторкою Відділу була А. Кравс. Вона була його першою головою. Відділ нараховував тоді коло півсотні членів. У той час мало хто з нас мав авто, але на сходинах було 40-45 членок. Хоч ми були незаможні, зате каса наша була багата: ми влаштовували пікніки, базари, забави, робили продаж печива, ходили колядувати, щедрувати, а коли цього вимагала потреба, жертвенні ко лядники давали свої власні гроші. Грошей ми не тримали в касі: нам було приємно висилати допомогу старшим пюдям-залишенцям в Европі — Ульмі, Сарселі, ми також оплачували літній табір біднішим дітям, жертвували на школу українознавства, на Гарвард, на Ф онд ”500”, на пресовий фонд, допомагали грішми і пакунками політ в’язням і їхнім дітям в Україні, висилали пакунки до Бразілії, утримували стипендистку в Бразілії, завдяки чому двоє дівчат здобули вищу освіту. За 25 років праці ми мали прихід 30.895.75, розхід — 30.238.- дол. Дбали ми також про популяризацію й розвиток нашої культури, наших традицій. Ми влаштовували андріївські вечори, показ історичної і стилевої ноші, організовували курси писанок, вишивання, вирізування, курс куховарства, косметики, курс танку. Зорганізували чотири виставки народнього мистецтва. Виголошено 14 доповідей у радіо: про жінок-героїнь, державні свята, День Матері, на літературні й виховні теми. Ми вклали немало праці під час Року Дитини — зорга нізували серед дітвори конкурс читання книжок, для малят — розказування казок, вивчення й деклямацію віршів, спів. Понад ЗО дітей взяли участь у цьому конкурсі, а цим ми під несли рівень дітей в українознавстві. Поставлено дитячими силами оперету ”Коза-Дереза” для дітей. Для громадянства влаштовано вечір гумору й сатири власними силами, вечір гумору й сатири письменниці Зої Когут, відбувся літературний вечір Уляни Любович, Дарії Ярославської, Докії Гуменної, Лесі Храпливої, Ганни Черінь, Олени Теліги й Ольжича, Лесі Лисак, а також Тодося Осьмачки, Анатолія Галана, Івана Смолія. Відбувся вечір, присвячений українській байці, літературний вечір, при свячений творчості В. Стефаника зі спогадами про пись менника його лікаря д-ра І. Подюка. Цими літературними вечорами союзянки не лише прислужилися сиракузькій громаді, бо жадна інша організація цим не займалася, але і письменникам. Ми їх популяризували, нагороджували скромним гонорарем та й люди купували їхні книжки. Характеристичне й важливе ще й те, що, мабуть, не було ні одного літературного вечора, у якому молодь не брала б участи. Про всю нашу працю говорила перша голова А. Кравс учасникам бенкету з нагоди 25-ліття існування Відділу, тільки ж людям якось тяжко сконцентруватися, щоб вислухати доповідача, зате наші союзянки переко налися, що за 25 років зробили таки багато! І це нас дуже піднесло, додало нам сили й бажання працювати далі. Отже, ювілей-бенкет таки потрібний — це ніби підсумок багатолітньої праці і в цьому його сутність. Святочну програму відкрила голова Відділу Я. Ґудзяк. Програму провадила гостя з Ютики Ксеня Антипів. Присутніх було понад сотню. За головним столом сиділи: о. митр. Василь Середович, який нам багато допомагав і парох православної церкви о. прот. Мирослав Глинський. Присутні були й представниці сусідніх Відділів СУА з Рочестеру та Ютики. Евеліна Белюць відспівала гімн СУА, а о. Мирослав прочитав настроєву молитву. Після цього виступила з привітом голова Окружної Управи І. Мартинець. Вона говорила на тему завдань СУА.Вшанувала пам’ять почесної членки Відділу і Окружної Управи св. п. Євгенії Єржківської. Нагородила грамотою довголітню голову Відділу Я. Ґудзяк. Свято звеличали концертом, артистка Евеліна Белюць там акомпаньятор-композитор Леонід Вербицький.. У них переважає мажорний тон, хоч прориваються й сенти ментальні, притаманні українцям нотки. Ліна Белюць — артистка Чернівецького Театру. Це музика буковинських лісів вдихнула їй стільки чуття, надх- нення; це буковинські гори підносили її до висот; це Черемош дзвенить сріблом у її голосі. Хто раз почує Ліну, той схоче слухати її ще й іще. Вона вміє віддати в своїй рецитації найглибші, найтонші почуття людини. Поет часто пише підсвідомо, а Ліна з його поезій витягає душу на поверхню. Ми чули уривок із поеми Л. Костенко "Розпусна вдовиця” — тут Ліна поставила перед нами живу молоду жінку з її чарівною красою душі й тіла. Після імпрези о. митр. В. Середович проказав молитву. Присутні були вдоволені ювілеєм, бо кожна людина потребує урізноманітнення в житті. Тоді їй приходять свіжі думки, сили, тоді життя стає повним. Та найбільше вдоволені союзянки, що ще раз прислужилися громаді. Хоч із півсотні членок Відділу, лишилось заледве понад десяток, але він діяльний. Прибуло до нас кілька нових, завзятих членок, а найважливіше, що СУА росте — відкри- ваютьсяг нові Віддділи молодих, тут роджених жінок, які з енергією і з новими ідеями змагатимуть до кращого майбутнього нашого народу. Н. Сеник
Page load link
Go to Top