Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАТАЛЯ ЗАБІЛА ЛАСТІВКИ Пригріва весняне сонце. В рівчаках біжать струмки. Метушаться за віконцем клопітливі ластів ки. Вже останній сніг розтав. Тепло і весело. Весна!.. Аня встане вранці-рано та відразу — до вік на: — Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? Це вони до мене в хату, мабуть, хочуть за летіть? Відчини віконце, мамо, хай вони сюди ле тять! Я дивитимусь, руками я не буду їх зай мать! Підлетіли. Відлетіли. Тільки крильця — блим та блим! — Це вони будують вміло для своїх маля ток дім. Все працюють безупинно, не марнують, бачиш , час. Грудочки м’якої глини в дзьобах носять раз у раз. Скоро буде тут гніздечко, добре зліплене з землі. В нім лежатимуть яєчка у м’якесенькім кублі. Потім будуть пташенята, ненажери, — про сто страх! Цілий день їм батько й мати все носити муть комах. Підростуть в маляток крила, мати їх нав чить літати, — таю, як мама Аню вчила в книжці літери читать. А тоді настане осінь... Стане зразу холод ніш. Вранці ляжуть білі роси на травичку, на спориш... — Взимку ж, мамо, пташенятам буде хо лодно в гнізді! Правда, ти до мене в хату всіх їх пустиш отоді? — В теплий край тоді далеко полетять усі пташки: журавлі, качки, лелеки і маленькі ластівки. А як буде знов надворі тепло, весело, ве сна, — прилетять пташки з-за моря знов до на шого вікна! ’’Світанок” Мал. Ельмира Ґеруляк ІРИНА РЕЙТ • • • Поснули вже діти. І пташки маленькі Замовкли — дрімають в гаю, І місячне сяйво спливає тепленько На сонну голівку твою. Спокійно засни, моя люба дитино, Не знать тобі злиднів і сліз. У тую годину бажання єдине У мене, щоб гарно ти ріс. Щоб виріс здоровий та в школі учився І рідную мову пізнав, Любив Україну, батьків не цурався Та працю й людей шанував. Он зірка моргає з високого неба, У наше вікно загляда, Немов би хотіла сказати до тебе: Пора, синку, спати, пора. ’’Світанок”
Page load link
Go to Top